— У Геокадастрі затримують вирішення питання отримання земельних ділянок військовослужбовцями, які захищають державу. Понад два роки учасники АТО та сім'ї загиблих чекають виконання обіцянок, — говорить депутат Черкаської облради від ВО "Черкащани" 47-річний Олександр Коваленко 22 листопада на конференції в обласному центрі. Депутати й громадські активісти обговорювали забезпечення земельними ділянками учасників АТО.
— Із часу появи доручення Кабміну від червня 2014 року захотіли отримати землю понад 6 тисяч воїнів, — продовжує Коваленко. — За даними Геокадастру, станом на вересень цього року в області наказали надати дозволи на розробку проектів землеустрою для трохи більше 5 тисяч. Але задовольнили менше 2 тисяч запитів.
У Катеринопільському районі учасник АТО був призваний у першій хвилі мобілізації, але сім'я отримала ділянку лише через два роки. У цьому винен не лише Держгеокадастр, а й організації, що виготовляють документацію. Часто надсилають відмовки. А кожна така відписка людині коштує від 500 до 1000 гривень.
— Маніпулюють АТОвцями та їхніми землями. Дають і одразу скуповують паї, — продовжує Коваленко. — За статистикою Геокадастру, видають ділянки щомісяця. Але кому і хто за цим стоїть? Не називають, що це за компанії чи фермерські господарства.
"Черкащани" відкривають гарячу лінію для воїнів АТО, їхніх сімей і фермерів, у яких забирають землю. Проблеми з отриманням земельних наділів маємо зібрати разом, аби бачити, в яких районах їх найбільше і як можна на це вплинути.
— Близько 30 відсотків не подали заяви на отримання землі, бо багато воїнів ще в зоні АТО, — розповідає голова обласного об'єднання ГО "Спілка воїнів АТО" Олександр Тіхонов, 56 років. — Кількість заяв збільшуватиметься і проблема наростатиме. Закон не виконується. Потрібно знайти механізми реалізувати всі обіцянки. Можливо, варто надавати грошові відшкодування за земельні ділянки.
— Сільські голови не зацікавлені надавати паї воїнам АТО, — говорить депутат Черкаської облради від ВО "Черкащани" Валентин Галушко, 45 років. — У них забирають бюджет — кошти на утримання дитсадків, шкіл, інфраструктури. Кажуть, коли утворяться громади, буде легше. Але до того часу вже не буде землі, щоб нею розпоряджатися. Все перекуплять люди, які мають гроші й можливості. Відмови Геокадастру відсівають тих, хто заслуговує на землю.
Також під час круглого столу обговорили, якою має бути екстрена допомога на Черкащині.
— У Корсунь-Шевченківському районі є три автомобілі швидкої допомоги, — розповідає Галушко. — Одному вже 13 років. Він майже завжди зламаний. Ще одному — шість років. Найновіший купили два роки тому. Приміщення для автомобілів немає. Ремонтують просто неба. Диспетчер "швидкої" сказала, що довезти хворого в критичному стані до лікарні може лише одна машина. Решта — просто виїхати, щоб пігулок дати і поміряти тиск.
— Я потрапив у ДТП кілька років тому і зламав ноги. Довелося викликати "Айболить". Заплатив 2400 гривень, щоб довезли із Городищенського району в Черкаси. Автомобілів у районних відділеннях "швидкої", які могли б доставити такого хворого, не було. "Швидка" з необхідним обладнанням коштує 2 мільйони гривень. На район така потрібна хоча б одна. У Черкаській області 41 автомобіль "швидкої", обладнаний потрібною апаратурою. А треба — 120.
Депутат запропонував, щоб область спільно з районами на умовах співфінансування придбали для кожного району хоч один додатковий сучасний автомобіль швидкої допомоги.
— В основі багатьох проблем лежить нестача фінансових ресурсів, — говорить Анатолій Підгорний. — "Черкащани" ініціюють проведення інвестиційного форуму у Черкасах. Із залученням обласної влади. Ми готові профінансувати організаційні витрати. Долучимо іноземних партнерів, грантодавців, які можуть допомогти в реалізації соціальних проектів, створених черкащанами. Готові обговорити із громадськістю всі проблеми.
3 
1
Коментарі