Уперше за 400 років зустрілися глава Російської православної церкви й Папа Римський. Це сталося 12 лютого в міжнародному аеропорту Гавана на Кубі. Говорили понад 2 години. Підписали спільну декларацію. Містить 30 пунктів. Два з них — щодо України.
У першому йдеться, що "протистояння в Україні забрало безліч життів, заподіяло незліченні страждання мирним жителям, призвело суспільство до глибокої економічної й гуманітарної кризи. Закликаємо всі сторони конфлікту до розсудливості, громадської солідарності й миротворчості". У другому пункті голови церков висловлюють надію, що "розкол серед православних віруючих України буде подолано. Що всі православні християни України житимуть у мирі і злагоді, а католицькі громади країни сприятимуть цьому".
— Московська патріархія не зізнається, що є стороною конфлікту й відкрито підтримує агресію Росії проти України, — каже голова Української греко-католицької церкви 45-річний Святослав Шевчук. — Схиляє людей думати, що в нас громадянський конфлікт, а не зовнішня агресія сусідньої держави. Але якби з Росії не прибували військовослужбовці й не постачалася зброя, якби РПЦ освячувала не ідею "русского мира", а передання контролю Україні над її власними кордонами, то ні анексії Криму, ні війни не було б.
— Це перша подібна зустріч. Досі Москва відмовлялася від прямих контактів перших осіб двох церков, — говорить релігієзнавець Людмила Филипович, 59 років. — А зараз припекло. Ситуація складна для Росії. Патріарху Кирилу потрібно було підтримати свого державного лідера. Він прагне вивести Путіна з політичної ізоляції. Однак заклики Кирила до миру є абсолютно фантастичні. Що конкретно він зробив, аби не вбивали українців? Хай би попросив не стріляти росіян, яких тут сім тисяч.
Міжнародна спільнота знає про російську агресію. Чому Папа Римський Франциск обмежився словами про "мир у всьому світі"?
— Папа Римський дещо підспівав Кирилу. Він не став на захист правди й істини і прагматично використав зустріч на свою користь. У католиків пунктик — маємо бути братами з православними, аби відновити втрачену 1054 року єдність церкви. Можливо, вона потрібна в далекій перспективі. А зараз, коли є стільки несправедливості щодо українського народу — не час для туманних заяв.
1 
1
Коментарі