Останнім часом керівник кримської міліції Геннадій Москаль зробив кілька резонансних заяв щодо викриття мусульманських екстремістів на півострові.
Спершу звітував про загрозливу діяльність "Хізбут-Тахрір" — радикальної ісламістської організації, забороненої в деяких країнах. Днями розповів про наміри іншої мусульманської організації — "Ат-Такфір валь-Хіджра" — вчинити замах на Мустафу Джемільова, лідера кримськотатарського Меджлісу. Резонанс посилив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, коли заявив про готовність озброїти охорону очільників Меджлісу. А Геннадій Москаль іще й провів логічний зв"язок від кримських організацій до "Аль-Каїди".
Чи був сенс широко розтиражовувати інформацію в цих випадках, навіть коли правоохоронці виявили загрозу з боку ісламістів? Заяви стали холодним душем для українців. Наша держава не веде воєнних дій проти мусульман у Криму, а за кордоном бере участь лише в миротворчих місіях. Відтак українці почуваються цілком захищеними від ісламських терористів.
Сенс поширювати такого роду інформацію був би лише тоді, коли правоохоронці не контролювали б терористів. Міліціонерам залишалося б тільки попереджати громадян про небезпеку. Мабуть, і Луценко, і Москаль скажуть, що цілком контролюють ситуацію. То навіщо здіймати буревій?
Гарний привід видатися борцем навіть не з українським, а із глобальним злом
Унаслідок низки вчинків Луценко розтринькав свій суспільний авторитет, і його електоральний рейтинг стрімко знизився. Тема викриття терористів — це щось нове, резонансне, гарантує суспільну вагу. Гарний привід видатися борцем навіть не з українським, а із глобальним злом. Силовики в усьому світі до останнього тримають такого роду інформацію під сімома замками і намагаються загасити проблему тихо та без зайвих рухів іще в зародку. В Україні ж бачимо бажання міністра і його підлеглого попрацювати передусім на свій імідж.
Політики-правоохоронці тим часом породжують суспільну тривогу та стимулюють паніку і безлад у Криму. По-перше, переводять тему терактів із рангу табу в площину буденних тем для українців. По-друге, підігрівають ксенофобські настрої та дії щодо всіх кримських татар, у відповідь на які отримаємо агресію. По-третє, якщо за всіма цими терористами не стоять кремлівські технологи, то це добрий привід спровокувати такий бажаний для Росії конфлікт у Криму. Технологічно запустити маховик воєнних дій за участю "ісламістів" на півострові не так важко. Досить сфабрикувати зазіхання "терористів" на російську військову базу — і пішло-поїхало. По-четверте, такі заяви можуть покласти початок створенню з інших кримчан, зокрема етнічних росіян, войовничо налаштованих організацій для відсічі ісламським терористам на півострові. Потім ці організації можуть спрямувати свої дії не лише проти терористів. По-п"яте, дехто з невдоволених соціально-економічним становищем татар у Криму і так сповнений радикальних настроїв. Тепер з вуст Луценка і Москаля вони дізнаються, що мають активних побратимів, до яких можна долучитися й захистити свої інтереси.
Ніхто не заперечує, що правоохоронці повинні дбати про безпеку держави і вживати превентивні заходи з виявлення загрози. Питання в іншому: навіщо з цього робити піар? Це висока ціна за рекламу двох політиків, рейтинги яких падають.
3 
1
Коментарі