Верховна Рада має намір запровадити кримінальну відповідальність за самозахоплення землі. Це жваво обговорюють зараз у стінах парламенту. Найімовірніше, підтриманий у першому читанні законопроект таки стане законом.
Тоді штрафом у 17–170 грн самозахопники вже не відбудуться. Можна буде навіть на шість років за ґрати "загриміти". Не погодитися з логікою законодавців важко: випадків самовільного відведення ділянок під городи й гаражі вже не злічити. За даними Держкомзему, торік такі порушення земельного законодавства становили 53% від усіх. Причому "загарбники" залишаються практично безкарними.
Зараз розмір штрафу не залежить від того, скільки і якої землі захоплено — кілька квадратних метрів чи десятки гектарів. Не важить і місце — у заповіднику це чи в курортній зоні. Не враховується ринкова вартість ділянки. Покарання символічні. Можна спокійнісінько сплатити 170 грн штрафу і... надалі користуватися самозахопленою землею. Повторно оштрафувати порушника дозволено хіба що через рік.
Штрафом у 17—170 гривень самозахопники вже не відбудуться
Безперечно, навести лад у цьому треба. Але варто подивитися і на причини явища.
Насамперед стимулює самозахоплення недосконалість законодавства. Якщо робити все за законом, то оформлення права на ділянку може розтягтися на рік-два, а то й на п"ять. Чимало сумлінних землекористувачів із жахом згадують "кола пекла" — численні візити до відділу земельних ресурсів. Саме там безліч порушень, плутанини й зловживань.
З іншого боку, виглядає так: запланована кримінальна відповідальність найперше може вдарити по пенсіонерах та іншій бідноті — людях, які вирощують картоплю на "нічийній" землі вздовж залізниці чи зважуються розробити під город якісь невгіддя. Ясно, без дозволів та сплати земельного податку. Можна припустити, що тут державна карна машина спрацює на усю міць. Під нову законодавчу "роздачу" потраплять і зовсім безневинні. Втратити омріяні сотки може той, хто мав рішення на їх відведення й дозвіл на приватизацію, але забракло сили оформити державний акт. Спадкоємець, який використовує отриману земельну ділянку до переоформлення на себе документів, також фактично прирівнюється до самозахопника. І такі пастки для простих людей можуть спричинити масовий земельний переділ.
А от щодо численних палаців, то новий закон їх не зруйнує. Мало який депутат чи високий чиновник не звів "хатинку" біля Чорного моря або вздовж Дніпра під Києвом. Той, хто при владі й має великі гроші, давно отримав усі дозвільні папірці — незважаючи на те, що постав його архітектурний витвір на узбережжі у 100-метровій санітарній зоні чи на заповідних територіях. І тепер ці господарі маєтків готові із запалом боротися з "самозагарбниками" з простого люду. Опоненти нової законодавчої ініціативи кажуть, що за нібито пристойними намірами приховується бажання закріпити навічно вже розібрані незаконно землі. А проти тих, хто справді потребує землі для житла, і діятимуть пропоновані жорсткі норми.
2 
1
Коментарі