Весняно-польові роботи вже розпочалися. Зокрема у Криму скористалися теплими лютневими "вікнами" й мають намір закінчити сівбу ранніх ярих зернових уже 15 березня. "Проклюнулися" й перші прогнози. У Мінагрополітики пророкують: цього року вітчизняні сільгоспвиробники зберуть 38 млн т хлібних культур — майже на 4 млн більше, ніж торік.
Проте оптимістичні сподівання може перекреслити своєрідна нинішня зима. Середньомісячна температура грудня та більшої частини січня була плюсовою. Рослини не заснули, як це має бути о цій порі, перебували в напівдрімоті. У такій ситуації сильні морози останніх днів зими взмозі знищити значні площі озимих.
Міністерські прогнози можуть не справдитися й з іншої причини. Цьогорічне врожаювання для селян буде як ніколи дорогим. Лише проведення комплексу весняно-польових робіт оцінюється в понад 13 млрд грн. Стільки коштує закупівля пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив і засобів захисту рослин. А ще треба відремонтувати варені-переварені трактори та сіялки. Власними обіговими коштами на посівну господарства у середньому забезпечені в кращому разі на третину. Адже торік закупівельні ціни на молоко, свинину, яловичину суттєво знизилися, отож прибутки впали. Не виручив селян і цукор — через його суттєве перевиробництво оптові ціни впали до рекордних 2,38 грн за кг.
За льон-довгунець і коноплі платитимуть по 540 гривень за гектар
У деяких обласних і райадміністраціях господарників ще у січні закликали запасатися соляркою — доки не подорожчала. Це зрозуміло: чи утримаються чиновники в своїх кріслах — значною мірою залежить від успіху врожаювання.
Зі свого боку, уряд уже затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для підтримки виробництва продукції рослинництва. Гроші розподілятимуть серед сільгосппідприємств на підставі даних про площі, на яких зійшли озимі та ярі. Передбачається, що за кожен гектар посівів озимої чи ярової пшениці, тритикале й жита аграрії додатково одержать 100 грн, ячменю — 55 грн, ріпаку — 50 грн, гороху, гречки та проса — 80 грн, сої 50–80 грн, рису — 220 грн. А найбільші компенсації держава обіцяє платити за льон-довгунець і коноплі — по 540 грн за гектар.
Однак якщо компенсації роздаватимуть так, як торік — гріш ціна цій допомозі. Тоді чиновники зробили все, щоб фінанси не надійшли до селян вчасно. 2006-го Мінфін здійснював виплати виключно на підставі складених за актами обстежень озимини реєстрів, завірених регіональними контрольно-ревізійними відділеннями. Але сніг довго не сходив із полів. Контролери чекали, доки розтане. Отож селяни гроші на посівну не отримали — вони висіли невикористаними мало не до жнив.
2 
1
Коментарі