Нью-Йорк у недільний вечір Супербоулу нагадує місто після ядерного вибуху — тиша, ні перехожих, ні машин. Для галасливого мегаполісу це дуже незвично. Усі вдома або в барах перед телевізором.
Неділя Супербоулу — день, який американці або обожнюють, або лають. Це гра в американський футбол за звання чемпіона Національної футбольної ліги. Цього року в Індіанаполісі змагалися команди "Нью-Йорк Джаєнтс" і "Нью-Інгленд Петріотс". Оскільки я тепер живу в Нью-Йорку, то підтримувала "Джаєнтс".
Утім, Супербоул іще відомий тим, що американці під час матчу з'їдають тонни висококалорійної й нездорової їжі: 1,25 млрд смажених курячих крилець, майже 21 тис. т картопляних чипсів і понад 32 тис. т авокадо. Бо хто в Америці дивиться футбол без авокадової закуски гуакамоле? Щодо пива, то маркетологи підрахували — у день Суперболу на кожного американця, який вживає алкоголь, припадають сім пляшок цього напою. Глядачі поводяться наче ведмеді, які донесхочу наїдаються перед сплячкою.
Виглядає так, що фани американського футболу витрачають купу грошей цього дня. Але рекламодавці? 30-секундний телевізійний ролик цього вечора коштує $3,5 млн.
Тиждень перед Супербоулом у моєму офісі говорили ставки на команду-переможця. Сперечалися навіть про те, чи надійно уніформа захищає гравців під час гри. Не менш запекло обговорювали музичну підтримку матчу. Участь у музичних паузах погодилася брати Мадонна, і дехто лише заради неї запланував дивитися всю гру. І Мадонна в сукні від Живанші виглядала і виступала на рівні події — тобто приголомшливо.
Моя співробітниця Дебра теж підтримувала "Джаєнтс", хоча вона з Бостона. Їй не подобається гравець бостонської команди Том Бреді, тому вона в опозиції до земляків. Мої колеги чоловічої статі виявили набагато більше прихильності до Бреді. Чи не тому, що він одружений з фотомоделлю Жизель Бандхен.
У понеділок в офісі всі жували смажені курячі крильця та обговорювали вчорашній матч. Нью-йоркська команда перемогла з несподівано великим рахунком 27:17. Настрій був, як після Різдва: щойно сталося велике диво, до якого ретельно готувалися, — і шкода, що воно минуло. Мені здається, американці люблять передсвятковий час більше за свято. Тому вже завтра почнуться розмови про День закоханих.
2 
1
Коментарі