Перехід футболіста Андрія Шевченка з італійського "Мілана" до англійського "Челсі" став не тільки футбольною подією. Він — випробування для всього українського футбольного співтовариства, яке у процесі свого становлення отримало свого часу феномен "Мілана".
Збоку це виглядало абсурдно: українські прихильники футболу з подачі вітчизняних ЗМІ впродовж семи років приділяли одному італійському клубу уваги більше, ніж усім українським командам разом узятим. Сформувалося ціле покоління "шевоманів". Воно відверто збиткувалося над недолугим нашим чемпіонатом і пускало слину, спостерігаючи за першістю Італії, де грав "сам Шевченко".
Тепер усе змінилося. Італійський чемпіонат виявився ще більш корумпованим (бо грошей більше), ніж український. Діяльність футбольних ділків розслідує прокуратура. А Шевченко терміново перейшов до "Челсі", забувши свої багаторічні клятви у вірності "Мілану". Це його право. Нам цікаво інше. Куди тепер подінуться численні вітчизняні фанати "Мілана"? Збережуть "вірність" червоно-чорним чи почнуть перефарбовуватись у сині кольори команди Абрамовича?
Ізауру любили, бо вона була героїнею першого бразильського серіалу в нашій історії
Видається, що все матиме інакший вигляд. Нічого подібного до пережитої "міланоманії" вже ніколи у нас не буде. Всенародне вболівання за "Мілан" забудеться, як забулися всенародні перегляди бразильського телесеріалу "Рабиня Ізаура" в кінці вісімдесятих років. Ізауру любили, від неї шаленіли тому, що вона була героїнею першого бразильського серіалу в нашій історії. Футбольного Шевченка любили і шаленіли від його "Мілана", бо він був першим знаменитим українським футболістом у закордонному клубі. Тепер тих бразильських телесеріалів сотні, і дивляться їх випадково, одним оком. Так само як і зарубіжних футбольних клубів є не одна сотня. Жоден із них, хай би хто з українців за цей клуб не грав, вже не займе у серці нашого уболівальника того місця, яке посідав "Мілан" із Шевченком.
Ми починаємо потроху здобувати власну футбольну гідність. Ми, як та сільська дівчина, яку кинув столичний ловелас, розуміємо, що не можна довіряти серце чужим. Треба вболівати за своїх. За свою національну збірну, яка вперше пробилася в фінальну частину Кубка світу.
А італійський "Мілан" залишиться в історії нашого футболу назавжди. Як історичний факт, який буде для наступних поколінь уболівальників загадкою. Вони запитуватимуть: "Чому ви всі вболівали за ту італійську команду?" Ми відповідатимемо: "Часи такі були!"
2 
1
Коментарі