В Україні від опонентів Віктора Януковича часто доводиться чути запитання: "Чому Захід залишив нас напризволяще?". Те саме я тричі запитував у Вашингтоні під час промов, які виголосив із приводу 100 днів президента Януковича перед Державним департаментом США та двома університетами.
У відповідь почув таке: Сполучені Штати нікого не "зраджували" і продовжують підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України, а також її демократичний розвиток. Основну відповідальність має нести сама Україна — не Вашингтон чи Брюссель.
Тут лежить проблема, з якою зіткнулася українська опозиція. Її лідери не провели післявиборну внутрішню ревізію своїх політичних сил, щоб з"ясувати, чому зазнали поразки. Без критичної оцінки власної діяльності, зокрема, невдач протягом останніх п"яти років, вони не зможуть відновити зв"язок із виборцями і мобілізувати всіх невдоволених владою на захист демократії та суверенітету України. Якби вони здійснили це, Захід підтримав би їх, як зробив це 2004-го.
У Вашингтоні я постійно чув думку, що Сполученим Штатам ні з ким співпрацювати в Україні. Лідерів опозиції і Захід, й український виборець сприйматиме як "пошкоджені товари", доки вони не відновлять себе.
Вашингтон і навіть Брюссель не плекають жодних ілюзій стосовно Януковича. Проте вони досі виробляють власну політику стосовно нового режиму, який при владі лише три місяці.
Відсутність ілюзій у Заходу щодо Януковича можна чітко простежити у жорсткій відповіді Міжнародного валютного фонду і стурбованості з приводу впливу корумпованого газового лобі на президентську адміністрацію та уряд. Як написав Андерс Аслунд у "Зе Москов Таймс", МВФ "допоможе Україні власними позиками лише в тому разі, якщо Україна здійснить серйозні реформи у чотирьох сферах: обмінного курсу, центрального банку, бюджету й енергетичного сектору".
Реформування енергетичного сектору України неможливе за такого потужного впливу газового лобі. Захід розуміє, що Янукович припинив виконання угоди з Євросоюзом щодо модернізації української газотранспортної системи, яку у березні 2009 року підписав уряд Юлії Тимошенко.
Іншими предметами занепокоєння МВФ є вкрадені урядові кошти для "Надра банку", слабка програма реформ Януковича й високі соціальні виплати. Добре відомо, що Партія регіонів перешкодила наданню кредиту Україні власним соціальним законом, який призвів до перевищення узгодженого рівня дефіциту бюджету. Як написав "Зе Економіст", український бюджет 2010-го передбачає дефіцит на рівні 5%, проте ця цифра є результатом не скорочення витрат, а переоцінки доходів. Усюди в світі фінансова криза змушує держави скорочувати соціальні витрати, за винятком України.
Основну відповідальність має нести сама Україна — не Вашингтон чи Брюссель
Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі та "Репортери без кордонів" швидко попередили про загрозу повернення цензури. "Міжнародна Амністія" також стурбована брутальними методами поведінки міліції із затриманими та умовами перебування у в"язниці. "Фрідом Хауз", яка 2005 року надала Україні статус "вільної" країни, попереджує про загрозу відновлення статусу "частково вільної" країни, якою вона була під час епохи Леоніда Кучми.
Відносини України з ЄС і НАТО суттєво погіршилися. Захід підтримує покращення стосунків Києва з Москвою, проте ставиться із тривогою до повної переорієнтації України на Схід. Підписання угод про асоціацію та про зону вільної торгівлі з ЄС може опинитися під загрозою, оскільки Брюссель не вбачає у президентові Януковичі реформатора і сприймає його як надто проросійського політика.
Вашингтон з НАТО сприйняли рішення України відмовитися від набуття членства в цій організації. Проте лишилися збентеженими щодо її зовнішньої політики. Оптимістична меншість не бачить підстав для хвилювання, оскільки Янукович повертається до мультивекторної політики часів Кучми. Песимістична більшість, що погодилася із моїми трьома виступами у Вашингтоні, впевнена: Янукович обрав одновекторний проросійський напрямок зовнішньої політики.
Україна вирішила не йти шляхом інших країн Східної Європи, що використали вступ у НАТО як крок на шляху до членства в ЄС. Захід також бачить лицемірство Януковича. Адже коли був в опозиції до президента Ющенка, він протидіяв спільним навчанням України та НАТО у межах програми "Партнерство заради миру", проте зараз підтримує їх проведення. Ці тенденції неможливо не помітити. Як свідчить критична заява Державного департаменту США з приводу тиску СБУ на Католицький університет 2 червня, короткий медовий місяць Януковича, Вашингтона і Брюсселя завершився. Восени Захід буде ставитися до команди Януковича значно критичніше.
1 
1
Коментарі
2