Держава реалізує пілотні проекти реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Київ. Метою реформи є покращення медичних послуг та ефективніше використання бюджетних коштів, запевняє влада. Насправді реформа має на меті зменшення кількості лікарів, лікарень та урізання фінансування медицини, вважає 59-річний Євген Захаров. Він досліджує реалізацію реформи в пілотних областях.
— Реформа запроваджує п'ять рівнів медичної допомоги. Первинну — допомога лікаря загальної практики, тобто сімейного лікаря за місцем проживання в амбулаторіях, які отримали назву центри первинної медичної допомоги. Вторинна допомога — лікування вузькопрофільними спеціалістами в консультативно-діагностичних центрах. Третинна — лікування складних хвороб у вузькоспеціалізованих установах. Четверта, екстрена — лікування в разі загрози життю через травми, серцево-судинні хвороби тощо. П'ята, паліативна — допомога та полегшення страждань пацієнта на останніх стадіях невиліковних хвороб. Перші чотири рівні передбачають поетапне введення з початку 2012 року, залежно від успішності практики реформування в пілотних регіонах. А остання паліативна — з 2015 року.
Амбулаторії замінять поліклініки?
— Так. В амбулаторіях сімейні лікарі прийматимуть аналізи, ставитимуть діагнози, лікуватимуть найбільш поширені хвороби і вирішуватимуть про направлення пацієнта в спеціалізовану лікарню в разі потреби. Іншими словами, амбулаторії робитимуть майже все те, що робили поліклініки. Їх потрібно буде відкрити в кожному районі міста та області. Наприклад, приблизний розрахунок для такого міста, як Харків — одна амбулаторія на 2,5 тисячі населення. Приміщення для амбулаторії може бути обладнане навіть у трикімнатній квартирі.
У чому недоліки змін?
— Особливістю реформи є переведення всіх міських медичних закладів, що здійснюють вторинну і третинну медичну допомогу, на баланс області. При цьому всі медзаклади тепер самостійно укладатимуть договори про медобслуговування населення з місцевими бюджетами. Усе це дуже подібне до бажання перекласти тягар фінансування медицини на місцеві органи влади. Це і вказує на справжню мету цієї "реформи" — зменшити витрати на медицину за рахунок скорочення кількості ліжок у стаціонарах і лікарів-спеціалістів.
Ми знаємо, що місцеві бюджети левову частину доходів віддають у Київ. На місцях просто нема грошей на утримання цих лікарень та персоналу. Наприклад, у Харкові через брак фінансування з міського бюджету закрили стаціонар для хворих на туберкульоз. Там 2009 році було 175 ліжок. Куди вони дівають хворих на туберкульоз, я не знаю. Для мене це загадка. Центральній владі про це все відомо, але вона відводить саме місцевим органам влади невдячну роль "могильщика лікарень".
Хто найбільше постраждає від змін?
— Медична реформа найбільше вдарить по селянах та жителях райцентрів. Для них поява сімейних лікарів і паралельне закриття райлікарень означає неможливість лікуватись у спеціалістів. Адже нова мережа лікувальних закладів прив'язується до кількості населення, але зовсім не враховується стан доріг та громадського транспорту. У селі неможливо за 10-20 хвилин, як обіцяють, надати екстрену допомогу або транспортувати хворого в лікарню. Амбулаторії в пілотних регіонах, особливо на селі, взагалі розташовують без урахування можливості хворих добратися до них. Особливо літніх людей.
Яке значення нововведення для працівників лікарень?
— Ці люди стануть другою групою постраждалих від реформи. Удар буде нанесений також по районним лікарням та їхнім спеціалістам. Їм всім треба переучуватися на педіатрів. Наприклад, кардіолог, який пропрацював 25 років, мусить усе почати з початку — стати сімейним лікарем. Тепер він має бути і педіатром, і кардіологом в одному флаконі. Але на перекваліфікацію треба час. Звісно, перевчаться на сімейних лікарів не всі. Велику кількість лікарів викинуть на вулицю. Хороші та енергійні спеціалісти будуть шукати або іншу роботу, або іншу країну.
Що реформа означатиме для людини, яка викликає "швидку"?
— Буде дві служби швидкої допомоги: невідкладна та екстрена. Причому екстрена керуватиметься з єдиного центру з Києва, що важко уявити і пояснити. Яку "швидку" викликати для себе — теж незрозуміло.
За гроші можна буде лікуватися?
— Тут теж не все просто. У нас же нема страхової медицини. Навіть якщо ви назбирали грошей на лікування, буде важко знайти лікаря, бо їх буде мало.
Чому влада не веде широкого обговорення медичної реформи?
— Яке обговорення, коли всі бачать, що робиться на погіршення ситуації? Якщо людині погано, важко переконати її в протилежному. При всіх талантах нашої влади.
1 
1
Коментарі
3