Ексклюзиви
пʼятниця, 26 серпня 2011 05:00

Медальки стали замінником вишиванки

Автор: малюнок: Володимир Казаневський
 

— За станом здоров'я ми хворі й неврастенічні, бо живемо у прокомуністичній і націоналістичній ностальгії, — розповідає про ідеали українців соціальний психолог Олег Покальчук, 55 років.

— Наші правителі шукають національну ідею. Для них це така собі велика червона кнопка, на яку натиснеш — і люди мобілізуються на твою користь, усе загомонить, тобі понесуть гроші. Насправді в часи незалежності за кожен відгук на заклик ми отримували дулю. Суспільство не готове вкладати емоційну, фінансову, моральну енергію в самі заклики.

Для українців гасла — це тло, не більше. Дією людей рухає мотив. Джерелом мотиву є саме життя. Людина бачить тих, хто своїми діями досягає успіху, й повторює це. Українці ж бачать, що злодії та пройдисвіти живуть на кілька порядків краще.

Українці — індивідуалісти без розуміння особистої відповідальності за свої дії, збитки й вигоди від них. Нам важливо гарно називати себе. Таке марнославство — дуже по-українськи. Я колись викладав в інституті. Тепер він гучно називається університетом, хоч якість освіти не змінилася. За кількістю професорів та академіків наше суспільство одне з найбільш "учених". Ми любимо вишите нагородами життя. Медальки й ордени стали нам замінником вишиванки. Українець ментально не може виїхати із села, навіть живучи в місті.

1917 року селяни раділи отриманій землі, бо хотіли стати поміщиками. Перше, що вони почали робити — не давали іншим поміщикам сіяти й збирати врожай. Нині ідеальний образ української мрії — сучасний поміщик. Наша заздрість символізована президентським маєтком "Межигір'я". Але якщо поміняти людей місцями, ніхто не віддасть своє "Межигір'я". У цьому сенсі американці чесні перед собою, бо кажуть: "Ми — суспільство споживачів, а духовність посідає своє місце згідно з Конституцією". Ми ж брешемо, що на першому місці в нас духовність, матеріального нам не треба. Хоча ми суспільство не просто споживачів, а жадібних споживачів.

Коли люди говорять одне, а думають і діють інакше, за це завжди доводиться платити. Нашу філософію змінить економічна криза. Доведеться затягувати пояси, а це вплине на свідомість. Ми почнемо називати речі своїми іменами.

Зараз ви читаєте новину «Медальки стали замінником вишиванки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути