Майданівці мають переміститися на Донбас

 

Ще не ставши мером Києва, Віталій Кличко закликав Майдан згортатися. Відповідь не забарилася: "Не ти його розгортав, щоб розганяти!"

Подібні заклики чулися й до Кличка. Всякий раз навзаєм чулися звинувачення в зраді революції. Громадські активісти наполягають: Майдан — унікальне явище, держава в державі. Тож має лишатися пам'ятником собі та самодостатнім альтернативним поселенням у центрі української столиці.

Проте нещодавно про потребу згорнути Майдан заговорив сотник Володимир Парасюк. Той самий, хто пізно ввечері 21 лютого, коли почали нести перші труни з загиблими, висунув ультиматум Віктору Януковичу. До речі, весь цей час сотник Парасюк, якого медіа не обділяли увагою, охоче критикував тимчасову владу. Обіцяючи, що Майдан не розійдеться, поки не відбудеться перезавантаження системи. Якщо вже активіст, названий легендарним, закликає Майдан збирати речі — це вже тенденція.

Парасюка підтримав коман­дир батальйону "Донбас" Семен Семенченко. На його думку, стояння в центрі спокійного Києва вже втратило видимий смисл. Тому активісти, котрі справді хочуть продовжувати боротьбу, повинні переміститися на Схід, аби там допомогти антикримінальній революції. Адже це — одна з сутностей Майдану. І підмога жителям Донбасу нині вкрай необхідна.

І хоча деякі намети на Хрещатику вже демонтують, значна частина активістів не збирається розходитися. Далі тримають форпост на Майдані й пояснюють свої дії щонайменше роботою із забезпечення порядку в Києві та охороною міста від російських диверсантів. Однак глобальним своїм завданням ті, хто хоче лишатися в наметах, визначають постійний контроль над владою. Стеження за виконанням усіх вимог. Тобто гасло: "Стоїмо до перемоги!" лишається актуальним і ніби правильним. Одначе фінальна стометрівка, після якої можна оголосити ту саму омріяну перемогу, буде постійно віддалятися.

Не раз уже говорилося — Майдан давно не той. Він поступово маргіналізується, комерціалізується, а з настанням спеки революційні запахи диму від численних вогнищ, що зігрівали повстанців, змінилися дещо іншими. Прямо скажемо, контрреволюційними. До того ж зростає кількість шахраїв, котрі збирають "на потреби Майдану". Або просто випрошують гроші в перехожих під виглядом постраждалих від міліцейських звірств.

Однак є інша проблема, котру вирішити значно складніше, ніж умовити мешканців наметів згорнутися. Гаразд, Майдан хоче контролювати владу. І коли щось піде не так, готовий йти пікетом під Адміністрацію президента, Верховну Раду, МВС, СБУ. Проте в жодній країні немає повністю, стовідсотково вдоволеного населення. Зібратися, висловити протест та висунути вимоги громада вільної держави може будь-коли. Для того, щоб зійтися на протестну акцію, наметові містечка не потрібні.

Сьогодні Майдан — це пастка. З одного боку, зростає суспільний запит на згортання "картинки". З іншого, намет на Хрещатику і люди в ньому означають для частини громадян, що революція не скінчилася. І не за горами озвучення вимог, як-от таких: мовляв, на Майдані лишаються ті борці за волю, хто не голосував за президентство Порошенка.

×