Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва оцінив стан громадянських свобод в Україні. Загальний висновок — за рік нової влади стало менше свободи слова, підприємництва, мирних демонстрацій та захищеності від сваволі правоохоронних органів.
— Вивести країну на демократичний шлях розвитку може тільки громадянське суспільство, — зауважує директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, 59 років. — Нам багато чого дісталося на дурняк: загальне виборче право, рівність жінок, соціальні гарантії. В інших країнах усе це здобувалося тяжкою боротьбою. Нам іще належить створити нормальні профспілки. Бо захищати права найманих працівників більше нікому. Коли люди спільно реагують на кроки влади, то домагаються успіхів. Можна навести у приклад ухвалення закону про доступ до інформації. Громадськість його таки протиснула. Тепер треба домогтися, щоб цей закон діяв.
Як змусити усіх виконувати закони?
— Це набагато важче. Уже виросло покоління політиків, для яких законів не існує. Найперші порушники Конституції і законів — самі законодавці. Кожен народний депутат має голосувати особисто. Якщо в сесійній залі сидить чоловік 100 і чужими картками приймають рішення, то пересічний українець бере приклад і думає, як йому обійти закони. Правила дорожнього руху порушують усі. Але чи хоч один "мажор" сів у в'язницю за це?
Потрібна просвіта виборців. Якщо ми йдемо до Європи, то наш законодавець повинен першим бути європейцем. А там усі цінності будуються на верховенстві права.
Чому суспільство мляво реагує на порушення прав та обмеження свобод?
— Розбудити його можна тільки постійною виховною роботою. Треба більше розповідати людям про історію успіхів, коли громади чогось змогли добитися у протистоянні з владою. Газети багато писали про сваволю забудовників у Києві. Люди активно протестували: виставляли пікети, перекривали дороги. У багатьох випадках домоглися припинення незаконного будівництва. Але про такі факти рідко згадують у пресі.
Суспільству заважає розвиватися слабкість і розпорошеність опозиції. Як бути із нею?
— Дисциплінувати цю профспілку отруйних змій можна лише одним способом — через вибори. Олександра Мороза виборці вже викинули з політики. Віктора Ющенка — практично теж. Юлію Тимошенко багато в чому покарали. Під час виборів виборець виступає Богом — роздає нагороди і кари. Треба постійно нагадувати політикам, що ніхто у владу не приходить назавжди.
Як виховати нових лідерів?
— Громадська робота — це доступний спосіб виховувати у людей лідерські якості. Зареєструвати громадську організацію у нас нескладно і недорого. Якщо у молодої людини є лідерські якості, бажання щось зробити, хай шукає однодумців і організовує їх. Яскравих і активних помічають одразу. Партії не здатні виховувати лідерів, вони беруть готових. Щоправда, в основному на місцевому рівні. Бо нагорі — серйозна штурханина. Молодих туди не пропустять.
Чи спроможна влада, хоча б з огляду на інстинкт самозбереження, поміняти кілька одіозних фігур?
— Якраз це вона може. Тепер одіозних урядовців тримають, як баласт, щоб перед наступними виборами скинути. За такими, як правило, не стоять серйозні фінанси. Їх тримають, щоб використати з певною метою. Скажімо, Дмитро Табачник має провести реформи в освіті, які розширили б щілини для зацікавлених осіб. Скажімо, у відновленні вступних іспитів. Коли він це зробить, з ним можна буде розстатися.
Українську демократію може врятувати тільки суспільство?
— Як і всюди. У деяких країнах були випадки, що до влади приходила просунута еліта прозахідного типу і підтягувала суспільство до розуміння демократії. Як тепер у Грузії. Але така демократія дуже нестійка. Зміниться влада, і все може злетіти.
2 
1
Коментарі
8