Сполучені Штати Америки цього року надрукували близько $1,8 трильйона, аби покрити дефіцит державного бюджету. Виконавчий директор Фонда Блейзера 41-річний Олег Устенко вважає, що кошти також розміщуватимуться по цілому світу як інвестиції. Україні це загрожує коливанням курсу гривні.

— Нобелівський лауреат Джозеф Стіґліц каже про привабливість вливання грошової маси у країни з економіками, що розвиваються, — пояснює експерт. — Такі гроші є "гарячими" або "спекулятивними". Вони заходять у країну на два-три місяці, максимум — на півроку, і так само швидко покидають державу. Це спричиняє суттєві коливання національних валют.

Інвестиції — це добре, але треба остерігатися спекулятивного надлишку. Приходу коштів можна очікувати у найближчі місяці. Тоді відбудеться різке укріплення гривні. Долар коштуватиме не 8 гривень, а 6. Але через кілька місяців інвестори приберуть кошти з економіки, і курс швидко обвалиться до 10 гривень за долар.

Національний банк повинен відстежувати притік "гарячих" грошей і намагатися його обмежити. Контроль за рухом капіталу вже ввели Бразилія, Таїланд і Тайвань. Україна цього року очікує 4 мільярди доларів інвестиційних надходжень. На наступний рік прогнозує 6 мільярдів. Якщо за ці гроші купити підприємства, вони залишаються в Україні на 5–10 років. А короткотермінові, так звані "портфельні інвестиції" вийдуть з країни за перших негативних змін в економіці. Схожу ситуацію ми спостерігали наприкінці 2008-го, коли відбувся різкий відтік спекулятивних грошей — близько 30 мільярдів доларів. Тоді це додатково спричинило обвал гривні.

Які саме обсяги інфляційних коштів надійдуть до нас зараз, оцінити неможливо. Ймовірно, спекулянти купуватимуть облігації державної внутрішньої позики. Внутрішній державний борг зараз становить 26 мільярдів доларів. Припустимо, половина з них уже в руках спекулянтів. Для країни, де чекають 1,6 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду, різке вивезення 10–13 мільярдів серйозно загрожує стабільності гривні.

×