Із грудня 2013-го в країні розпочалася громадянська кампанія бойкоту товарів підприємств, що належать членам, вихідцям із Партії ­регіонів.

— Ми не хочемо поповняти скарбницю Партії регіонів, — каже координатор громадської акції у Львові Олег Радик, 43 роки. — Купувати в "регіоналів" означає фінансово підтримувати систему, яка протистоїть власному народу, фінансує "беркутівців" і тітушків. Але всі "регіонали" бояться втратити святе — гроші. І саме на це треба робити наступ. Закликаємо бізнесменів вийти з Партії регіонів, тоді бойкот їхніх товарів припиниться.

Де влаштовують такі акції?

— У Львові, Києві, Вінниці, Черкасах, Тернополі, Дніпропетровську та Харкові.

Який відсоток продукції належить "регіоналам"?

— Якщо брати глобально — прокидаєшся вранці, вмикаєш опалення від Ахмєтова і смажиш яєчню на газі від Фірташа, отримуєш зарплату від банку Януковича-молодшого. Якщо вужче — невідомо, можливо, більше половини. Багато підприємств мають дуже закручену форму власності, записані на родичів. Майже щодня у соцмережах оновлюємо список підконтрольних Партії регіонів компаній. Найбільше — банків, торговельних компаній, алкогольних заводів, виробників продуктів харчування і напоїв, є спортивні клуби, ресторани та розважальні центри, супермаркети і ринки.

Як діють учасники?

— Раз на тиждень збираємося біля торгових точок "регіоналів", роздаємо листівки, плакати, інформуємо людей, кому належать ці товари. Ні в якому разі не пропонуємо альтернативу — купувати в інших закладах конкретну продукцію. Людина має зробити свій вибір. Про зібрання повідомляємо міську раду, на акції завжди є міліція, але не заважає.

Хто бере учать в економічних бой­котах?

— Найбільше студентів. Вони активні у соцмережах та на виїзних акціях. На "Фейсбуці" понад дві тисячі учасників у групі, "ВКонтакте" — вдвічі більше. На диво багато матусь із дітьми, які роздають листівки біля магазинів. Вони також хочуть хоч якось долучитися до загальноукраїнського руху. Закликаю активістів не клеїти наліпки чи плакати на двері закладів — віддирати їх доведеться продавцям, а не власникам.

Є результати?

— Кілька торгових марок звернулися до нас із проханням прибрати їхню назву зі списку, бо вони не мають стосунку до "Регіонів". Тобто за цим слідкують, цього бояться. У компаніях "регіоналів" падає відвідуваність. Двоє людей із десяти розвертаються і йдуть купувати в інші місця. У день бойкоту підприємства не дораховуються до 10 відсотків виручки.

Назвіть вдалі приклади економічних бойкотів в інших країнах.

— Один із найдавніших — відміна рабства в США. Раби виробляли цукрову тростину, а люди в Європі відмовлялися купувати американський цукор, бо вважали це аморальним. У результаті продажі впали, потреба в рабах зникла. США змогли ліквідувати рабовласництво. Після того як у данській газеті намалювали карикатуру на пророка Мухаммада, мусульмани почали бойкотувати данські товари. В результаті експорт молочних продуктів знизився на 85 відсотків. За нещодавніми опитуваннями, 90 процентів європейців готові підтримати економічний бойкот і відмовитися від певних товарів. Тому це досить поширена тактика в Європі та світі.

×