— Вплив Москви став основним у питанні відставки лідера Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Росія веде гібридну війну проти Заходу. Потребує зміцнення коаліції, більшого підпорядкування союзників. Казахстан не має, що їй протиставити, — говорить експерт із міжнародної політики Григорій Перепелиця, 65 років.
— Разом із Білоруссю перебуває у воєнному союзі з РФ у рамках Договору з колективної безпеки СНД. Тому навіть якщо Москва окупує їх, Захід нічого не зробить. Якби ми пішли тим же шляхом, російські танки були б у Києві з нашої мовчазної згоди. Їхні триколори майоріли б над Верховною Радою та будівлею уряду. Уся Україна перетворилася б на Малоросію.
19 березня Нурсултан Назарбаєв склав повноваження президента. Залишився головою Ради безпеки Казахстану та керівником владної партії Нур Отан. Виконуватиме обов'язки глави держави до виборів 2020 року спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв.
Чим Кремль тримає Казахстан на гачку?
— Союзники Путіна — це співтовариство авторитарних режимів, якими керують посткомуністичні лідери. Ця стара гвардія зголосилася бути групою підтримки РФ за гарантії їхньої влади у країнах та особистий суверенітет. Назарбаєв домігся дозволу на економічні відносини з Китаєм і західними нафтовими корпораціями. За це вірно служив Кремлю.
Путін перебудовує проросійський простір. Хоче не тільки воєнного впливу, а й керувати зовнішньою та внутрішньою політикою цих країн, позбавити їх суверенітету. Похід на Україну не підкорив нашу державу. Кремлю потрібні нові перемоги, збирання "русских земель". Після зустрічі з Путіним президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що незалежність держав — відносна. Головне, мовляв, щоб народу добре жилося. Кремль вів таку ж роботу з Назарбаєвим. Наполягав на відставці. Обрали проміжну компромісну модель. Назарбаєв очолює Раду нацбезпеки й оборони. Їй передають частину повноважень президента у галузі зовнішньої та безпекової політики. Назарбаєв усунувся від влади, але зберігає вплив.
Кажуть, ця відставка — така собі репетиція зміни Путіна. Він не зможе балотуватися в президенти 2024-го.
— Вийшла програмна стаття помічника президента РФ Дмитра Суркова "Довга держава Путіна". Готують суспільну думку, що без Володимира Володимировича держави бути не може. Розробляють нову форму державності з ним на чолі. Якщо піде, зруйнується вся вертикаль влади ФСБшників. Активно просувають єдину російсько-білоруську державу. Лукашенку запропонують умовну посаду, а керувати союзною країною буде Путін. Відлік його термінів треба буде вести з нуля, адже це фактично нове державне утворення.
Чим запам'ятався Назарбаєв?
— Відбудовував державність як ханство. Був ідеологом усіх євразійських проектів, які потім перебрав Путін. Був найактивнішим у створенні Євроазійського та Митного союзів (входять Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Росія. — ГПУ).
Вів продуману кадрову політику. Ставив на молоду національну еліту, виховував її. Зміг створити ефективні державні інститути. У Казахстані були великі корупційні скандали, але винних саджали до в'язниці.
Що може змінитися в країні після його відставки?
— Російський капітал витіснятиме китайський. Він криміналізований та слугує інтересам зовнішньої політики Кремля. Росіяни почнуть підгрібати під себе економічні ресурси — передусім нафтогазову промисловість.
2020-го президентом залишиться Касим-Жомарт Токаєв?
— Він лояльний до Назарбаєва та Кремля, має хорошу західну освіту. Але це перехідна фігура. З огляду на азійські політичні традиції, на виборах екс-президент просуватиме когось із родичів. Можливо, доньку (старшу, Дарігу, 20 березня обрали спікером парламенту. — ГПУ). Щоб розвинути династійність влади. Але може втрутитися Москва.
Того ж року будуть вибори у Білорусі. Путін не хоче бачити більше на посаді й Лукашенка.
Як ці зміни вплинуть на Україну?
— Казахстан у клітці союзу з Росією. Ми намагаємося покинути пострадянський простір. Війна пришвидшує цей процес. Через російський тиск у взаєминах із Казахстаном обмежуємося мінімальними промисловими зв'язками. З часом і вони зникнуть. Кремль закриє усі шлюзи.
Коментарі