Активіст Товариства народів фінно-пермської групи, фінно-угрознавець Ростислав Мартинюк, 37 років, вважає, що Україна 1970-х пережила те, що нині переживають народи Західного Сибіру.
Як ставляться до газового бізнесу Кремля корінні народи Західного Сибіру?
— Ханти, мансі, ненці обурені маніпуляціями, що проводить Кремль із природними ресурсами. Слід призупинити видобуток газу на території Ханти-Мансійського та Ямало-Ненецького автономних округів і транзит його до підтвердження статусу належності надр корінним народам Західного Сибіру. 1992 року їхні представницькі органи зробили відповідні заяви, вони в той чи інший спосіб внесені в конституційні документи автономій. Ігнорувати їх протизаконно.
Яка частка хантийського і мансійського газу в паливному балансі "Газпрому"?
— 80 відсотків так званого російського газу видобувається в межах Ханти-Мансійського округу та на ненецькому півострові Ямал. У багатьох випадках — безпосередньо на землях зі статусом "родових угідь", які вилучені з об"єктів, де можуть проводитися розвідувальні й видобувні роботи. Але від першого дня, коли ханти й мансі оголосили суверенітет над своїми надрами, московські картелі систематично підкупляють органи місцевої влади й пересічних людей. Часом залякують. Наприклад, керівництво округу Югра та його голову Олександра Филипенка.
Він українець?
— Колись був. Нащадок столипінських переселенців із Чернігівської губернії в Казахстан у четвертому поколінні. Потім перебрався в Югру. Загалом у ХМАО працює 300-тисячна громада українців. Але це заробітчани зі специфічною психікою, і хантам вони не союзники. Як і комі чи карелам, де українці працюють на лісових промислах. Загалом у ХМАО співвідношення корінних народів до мігрантів приблизно один до 50 на користь прибульців. Хоча на початок масової "комсомольської" колонізації у 1960-х роках зберігався етнічний баланс. Проте фінно-угри не розгублені. Вони, власне, ніколи й не брали "числом". Знають, що це їхні землі, а вкрадене має бути повернене. Зокрема хантам і мансі.
Чи визнають у "Газпромі" протизаконність свого бізнесу?
— Звісно ні. Це такий згусток цинізму і суто колоніальної поведінки, коли сильний отримує все, а слабшого просто терпить. Чи отримують корінні народи компенсацію за викачані Москвою на їхній території газ і нафту? У кращому разі отримують хабар на всіх рівнях ханти-мансійського суспільства та органів влади — від відра горілки на стійбищі до приватних свердловин для покладистих олігархів. Газовий шантаж України — з тієї ж серії. Це не просто незаконна, провокаційна поведінка, неприйнятна у діловому світі. Торгівля ресурсами, вкраденими у корінних народів Сибіру, є аморальною, вартою осуду Євросоюзу й України. А голос Києва має бути особливим. Бо Україна сама нещодавно пережила те, що нині Західний Сибір.
На одного корінного жителя припадає 50 приїжджих
Що ви маєте на увазі?
— Саме з України починалася газова індустрія Європи. Перший експорт газу відбувся не з Сибіру до Ангели Меркель чи Саркозі, а з Галичини. У часи Хрущова українські геологи відкрили Шебелинську групу родовищ на сході України. На ті часи — найбільші в світі! А вже на кінець 1970-х хижацький видобуток газу союзних відомств перетворив Україну з енергопостачальника на країну з дефіцитом палива. Це грабунок! Саме на українському газі збудована промисловість сучасної Росії, на ньому працювали хімічна й військова індустрії СРСР. Аж до того фатального моменту, коли в 1960-х почалися розробки родовищ на східних кордонах фінно-угорського світу — у Ханти-Мансійському автономному окрузі.
Чи поширені нині на території проживання фінно-угорських народів національні чи національно-культурні рухи?
— На території проживання фінно-угрів сьогодні поширений телеканал "Останкіно", а на ньому — регулярні "п"ятихвилинки ненависті" Путіна й Міші Леонтьєва (журналіст. — "ГПУ"). Вони розповідають хантам, що газ у них крадуть не московські мільярдери, а дисциплінований український транзитер. Якщо по суті, то всі організовані форми національних рухів — під ковпаком влади або провокаторів. Треба знати фінно-угорську психіку та досвід спротиву. Вони рідко виходять на двобій із чисельнішим противником, але перемагають ворога терпінням, розумом і пошуком чесних друзів.
Чи в умовах сучасної Росії можливий протест хантів і мансі щодо викачування і продажу їхніх копалин?
— Важко зібрати Майдан, коли на одного корінного жителя припадає 50 приїжджих. Протест у Західному Сибіру відбувається в інший спосіб. От нещодавно в Ханти-Мансійську пройшов Конгрес фінно-угорських народів. Там, звісно, виступав президент Медведєв, якісь скоробагатьки з видобувних компаній. Але був і лідер Естонії Томас Ільвес, який прямо сказав: беріть приклад зі своїх європейських родичів, боріться за національне визволення й державність. І це так. Слід іти конституційним шляхом, а не влаштовувати диверсії на промислах. Вони все одно будуть хантийськими.
Чи великою є фінно-угорська діаспора в Україні, та чи є в нас їхні політичні дисиденти?
— В Україні фінно-угорська діаспора різна. Це 20 окремих національних громад. За останнім переписом, є по кілька десятків ханти, ненців, мансі. Але є й 200 тисяч угорців, яким діла немає до сибірських проблем етнічних родичів. По кілька тисяч естонців, фінів, карелів. Вони переймаються проблемами своїх батьківщин — Фінляндії, Естонії. Це нормально. Сибірський біль краще розуміють ерзяни (Мордовія. — "ГПУ"), комі, удмурти, марі — їх в Україні від тисячі до десяти. Але хантийська, або, ширше, західносибірська проблема — це виклик не лише фінно-уграм, а всій Європі. Вона зараз мусить замислитися: чи добре опалювати домівки Рима й Берліна краденим газом? Ханти кажуть: ні. Тому вони всі дисиденти. Почитайте коментарі на сайті www.kominarod.ru. Сьогодні весь хантийський народ — дисидент. Усі мансі в той чи інший спосіб нелояльні до Кремля. Бо не можна грабувати і вимагати водночас поваги.
2 
1
Коментарі
67