Про наслідки нововведень в освітній галузі говорить колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, 56 років. Тепер він керує Центром тестових технологiй i монiторингу якостi освiти.
— Єдиним критерієм для зарахування учнів до вищих навчальних закладів 2008–2009 років були результати зовнішнього незалежного оцінювання. Тоді було дві мети: створити рівні умови доступу до вищої освіти і побороти корупцію у вузах. Нам це вдалося. Запровадження зовнiшнього оцiнювання мiжнароднi й вiтчизняні експерти визнали однiєю з найвагоміших освiтнiх реформ за останнi 20 років.
За нового керівництва Міністерства освіти та науки до умов зарахування у вузи додали середній бал атестата про середню освіту. Переваги отримали випускники підготовчих курсів. Деяким категоріям абітурієнтів надали право не проходити ЗНО. Також дозволили подавати у приймальні комiсiї результати тестування попереднiх років, що взагалi є абсурдом із точки зору тестологiї. Ці чинники нівелювали принцип зовнішнього незалежного оцінювання. Корупція повернулася у вступну кампанію.
Через запровадження середнього бала атестата цього року зросла кількість медалістів. За нашими дослідженнями, у певних регіонах їх стало вдвічі більше. Наприклад, у Севастополі медалістом є кожен десятий випускник, на Буковині таких 14 вiдсоткiв. Але це зовсім не означає, що учні стали краще знати предмети.
Врахування додаткових балів для випускників підготовчих курсів — теж сумнівний захід. Виходить, людина, яка живе близько до університету і має змогу платити за курси, отримає 20 балів. А в кого немає таких грошей? Отже, абітурієнти поставлені в нерівні умови.
Ідея профільного навчання була закладена в 12-річній освіті, від якої відмовилися торік. Тепер профільне навчання намагаються реанімувати в межах 11-річки. Але запровадження середнього бала атестата ніяк не узгоджується із професійною орієнтацією. Сьогодні ми повертаємося до тоталітарної педагогіки, а в решті світу в старших класах люди вивчають ті предмети, які знадобляться їм у майбутньому. 11-класників, а це вже свідомі й дорослі люди, позбавили права вибору.
Як швидка допомога не може обирати собі пацієнта, так і державний вуз не повинен обирати собі абітурієнта. Він мусить прийняти того, хто пройшов за конкурсом. Інакше "відбором" можна користатися для отримання тіньових грошей.
Від таких "реформ" вступна кампанія стане такою ж, якою була до запровадження ЗНО. Тоді понад 70 відсотків вступників скаржилися на корупцію, до кращих вузів потрапляли за гроші, через впливових батьків. Чоловік, якого кастрували, залишається чоловіком зовні. Так само і зовнішнє незалежне тестування. Воно залишиться, але користі від нього не буде.
Чотири шляхи обходу тестування
Умови прийому до вузів цього року містять схеми, які дозволяють замінити зовнішнє незалежне оцінювання вступними іспитами, каже народний депутат Леся Оробець, 29 років:
1. Медична. Якщо батьки мають вихід на медичну установу, за певну винагороду в абітурієнта "знаходять" симптоми захворювання, яке перешкоджає проходженню ЗНО.
2. Військова. Абітурієнт влаштовується на військову службу за контактом. Після цього вступає на заочне відділення за результатами вступних іспитів. Потім розриває військовий контракт і переводиться на денну форму навчання.
3. Чорнобильська. Абітурієнта "заднім числом" прописують в області, постраждалій від аварії на Чорнобильській АЕС. З новим статусом можна йти в будь-який вуз.
4. Зарубіжна. За півроку до закінчення школи випускника відправляють за межі країни, де він отримує документ про середню освіту. Далі можна вступати без ЗНО.
3 
1
Коментарі