Чотири роки тому систему харчування військових віддали до рук комерційним фірмам. Експерти кажуть, що в Європі та Сполучених Штатах подібне практикують давно. Реалізація ідеї аутсорсингу в Україні викликає багато серйозних питань.
— Забезпечення армії харчами — стратегічний напрямок діяльності держави, — вважає експерт громадської організації "Гуманітарна колегія" Іван Хомич. — Звісно, в умовах ринкової економіки треба залучати приватний бізнес. Але віддавати йому на відкуп усе — це надто щедрий жест. У тих же Сполучених Штатах Пентагон, об'єднані штаби командування старанно опікуються продовольчим забезпеченням військ.
За колишнього керівника Міністерства оборони Анатолія Гриценка чиновники самі визначали, які комерційні структури можна допустити до роботи з військовими частинами. Результат доволі сумний — то в одній, то в іншій військовій частині були випадки масових отруєнь. При цьому висновки численних перевірок, у яких ішлося про очевидні порушення в роботі комерсантів, залишали поза увагою. Фірми й далі отримували фінансування від міністерства і вели бізнес.
— Особливо багато претензій перевіряльники висловлювали компаніям "Івала" та "Білоцерківський військторг". Уже опубліковані дані Міністерства оборони, які свідчать: у 2009–2010 роках у військових частинах, що їх обслуговували ці підприємства, найчастіше бували отруєння військовослужбовців, — каже Іван Хомич.
Командири військових частин від початку попереджали колишнє керівництво Міноборони про можливі проблеми з комерсантами.
На початку 2007-го відбулася нарада керівного складу головного управління логістики командування сил підтримки Збройних сил, департаменту постачання матеріальних ресурсів і командирів військових частин Київського гарнізону. За його підсумками склали звіт. У ньому є таке: договори, які тендерний комітет Міністерства оборони укладав із комерційними компаніями щодо харчування для військових частин Київського, Житомирського, Вінницького і Західного регіонів, дають підстави сумніватися у відповідності до вимог чинного законодавства. У них не враховані принципові питання, які суттєво впливають на продовольче забезпечення. Також в угодах не прописаний порядок утримання, поновлення і подальшого використання запасів продовольства, порядок передачі військового майна, його утримання, ремонт, а також визначення амортизаційних нарахувань за користування.
— Типовий договір між військовою частиною та комерсантами містив пункт, який інакше як верхом цинізму назвати складно, — каже Іван Хомич. — А саме: компанії звільняли від відповідальності за виконання контракту в разі війни, воєнних дій, диверсій тощо. Тобто у випадку збройного конфлікту українські солдати могли залишитися без їжі і перейти на сухі пайки. На щастя, з приходом на посаду міністра оборони Михайла Єжеля ситуацію із харчуванням узяли під контроль.
У військовому відомстві вивчають випадки масового отруєння солдатів і курсантів у військових частинах, яких годували приватні фірми.
Міноборони оцінює не тільки плюси і мінуси комерційної системи забезпечення продовольством військовослужбовців, а й розслідує міру участі у закупівлі провіанту колишніх керівників відомства. Не виключено, що слідом за "земельними" судовими процесами, на яких ішлося про махінації екс-чиновників із майном Міноборони, з'являться справи, пов'язані із закупівлею продовольства для військових.
Коментарі