Директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко, 52 роки, говорить про курс гривні, сезонні коливання цін та іноземних інвесторів.
Парламентські вибори впливатимуть на економічну ситуацію в країні?
— Безумовно. Дуже важливим є післявиборне формування уряду і здатність його проводити через парламент потрібні закони.
Передвиборна кампанія сприятиме виведенню грошей з тіні?
— Так. Думаю, відбудеться своєрідний перерозподіл: від фінансово-промислових груп до учасників кампанії. Загалом, кожні вибори супроводжуються у нас дедалі більшими фінансовими потоками. Але те, що гроші йдуть від багатих до менш заможних людей — це добре. Якщо держава не може зробити це за рахунок податків, нехай зроблять вибори.
Курс гривні залишатиметься стабільним?
— Підстав для хвилювання немає. Коливань курсу не буде. Адже це шкодить будь-якій економіці, що прагне стрімко розвиватися. Тим більше такій експортно орієнтованій, як наша.
Тому владі в жодному разі не варто підвищувати курс гривні. Торік це зробили, але ніякого оздоровлення економіки не сталося. Натомість величезні проблеми отримали орієнтовані на експорт виробництва. Власне, втратили всі ми.
Коливань курсу гривні не буде
Сподіваюся, цього року таких експериментів не буде. Гривня стоятиме відносно долара на позначці 5,05 чи близько того. А курс гривні щодо євро залежатиме від співвідношення євро й долара на світових ринках.
Чи може бути якийсь стрибок цін на продовольчі товари?
— Невелике сезонне підвищення — до п"яти відсотків — цілком можливе. Але владі слід спокійно це сприймати. Економіка сама виправить ситуацію.
Взагалі ж міжнародні ціни все більше тиснутимуть на Україну. Ми прагнемо інтегруватися в світову економіку, а там ціни на багато товарів вищі за українські. І ми поступово до них наближатимемося. В цій ситуації треба, щоб доходи населення зростали швидше, ніж ціни.
Як ви вважаєте, бюджет після виборів переглядатимуть?
— Уточнення відбудеться обов"язково. Новий Кабмін за наявності чіткої підтримки парламентської більшості готуватиме бюджет, який відповідатиме його баченню економічного розвитку на найближчі п"ять років. Наступний уряд розраховуватиме працювати саме стільки.
Ми поступово наближатимемося до світових цін
Що буде з приватизацією?
— Перші півроку пройдуть в очікуванні. Думаю, в першому кварталі можливий продаж лише Криворізького ГЗК окислених руд. На другу половину року може бути виставлений на приватизацію один зі знакових об"єктів. Який саме, залежатиме від ситуації у травні–червні: що буде найпривабливішим для приватизації на той момент.
Але серед 111 підприємств, запланованих Фондом держмайна до продажу в 2006 році, немає ні "Укртелекому", ні Одеського припортового.
— Фонд держмайна затвердив постановою ті підприємства, які здебільшого не мають великої інвестиційної привабливості. Це або пакети акцій, які варто допродати, або об"єкти, що перебувають у поганому фінансовому стані і не є стратегічними. А приватизація таких гігантів, як "Укртелеком", Одеський припортовий, "Зоря-Машпроект", "Турбоатом" мають бути затверджені постановою уряду. В цій ситуації головний — не Фонд держмайна.
Через продаж потужних об"єктів влада вирішуватиме проблеми з наповненням бюджету?
— Проблеми з доходами в бюджет наприкінці року, як завжди, будуть. Має бути й підприємство, яке красиво й вигідно для держави приватизують. Так, як торік "Криворіжсталь". З іншого боку, після парламентських виборів новому уряду треба буде продемонструвати, що він є прихильником ринкової економіки. Серед іншого і через приватизацію.
Утім, інвестиційно привабливий об"єкт не обов"язково має бути прибутковим. Інвесторам важливо, що буде з підприємством після їхніх капіталовкладень. Тому їм зараз вигідніше навіть купувати підприємства у збитковому стані, аніж витрачати такі шалені кошти, як у випадку з "Криворіжсталлю".
Чи стане Україна врешті привабливою для іноземних інвесторів?
— Вони очікують сигналу про те, що держава готова відкривати для інвестицій свою промисловість. Був час, коли внутрішні фінансово-промислові групи ділили між собою все. Їм не потрібні були іноземні інвестори.
Інвесторам вигідніше купувати збиткові підприємства
Далі був період перерозподілу власності, який назвали реприватизацією. Інвестори знову очікували, чим він завершиться. В принципі, зараз вони готові. Але треба, щоб новий уряд чітко сказав: ми відкриваємо нашу індустріальну базу для іноземних інвестицій. Хочемо, щоб вони приходили, господарювали й розвивали підприємства в Україні.
Як ви оцінюєте ситуацію з ціною на російський газ?
— Україна й Росія настільки в цьому взаємопов"язані, що сваритися можна скільки завгодно, але вихід шукати все одно доведеться. Тут не може бути переможця і переможеного. Ніхто не може виграти чи програти.
А на майбутнє просто треба врахувати: Росія бачить Україну як партнера по бізнесу, з яким можна поводитись дуже жорстко. До цього треба бути готовими, відпрацьовувати економічні відносини з Росією.
3 
1
Коментарі