Київ здався. Після того як у більшості міст України підняли тарифи на житлово-комунальні послуги, услід пішла і столиця. Згідно з розпорядженням міськдержадміністрації, з 1 грудня у Києві тарифи зростуть у 3–3,4 разу. Таке підвищення є рекордним для України.
На столицю завжди дивляться як на взірець. Тому хвилі від збільшення там тарифів можуть розійтися по всій країні. І навіть дійти до тих міст, де вартість комунальних послуг уже переглянуто. Це справді проблема.
Підняття тарифів — це збільшення плати самому собі. Бо КМДА, як і інші місцеві органи влади, поєднує функції управління, регулювання та власника майна. Це призводить до конфлікту інтересів під час встановлення тарифів. Бо одночасно треба забезпечити інтереси споживачів і максимально задовольнити корпоративні інтереси підприємств, що перебувають у підпорядкуванні місцевої влади. Досягти необхідного балансу за такої ситуації вдається не завжди навіть у країнах зі значно меншим рівнем корумпованості, ніж Україна.
У витратах можуть бути вписані й "мерседеси" для керівництва
Хоч у Києві тарифи були одними з найнижчих у державі, їх підвищення все одно викликає багато запитань.
По-перше, чому саме на стільки? Немає жодних розрахунків, окрім фраз на кшталт "тарифи, які відповідають економічно обґрунтованим витратам на їхнє виробництво". Не було надано жодної викладки щодо затрат і доходів. Загальні показники про те, що підприємство має збитки, мало про що свідчать. Бо в його витратах можуть бути вписані й "мерседеси" для керівництва.
На послуги підприємств житлово-комунального господарства — теплопостачання, водовідведення, каналізацію — громадяни витрачають вагому частину своїх доходів. До підвищення тарифів — близько 10%. У цілому по країні набігає чимала сума. Ціни на газ та електроенергію, які становлять значну частину витрат, утричі не зросли — тому пояснювати подорожчання комунальних тарифів лише ними не зовсім коректно. Оптимісти можуть припускати, що це збільшення "із запасом" — враховуючи, що той же газ дешевшати не буде. Песимісти ж можуть запідозрити, що комунальники вирішили просто заробити на найбільш платоспроможних.
По-друге, ніхто не обіцяє покращення якості послуг. Платитимуть кияни більше — труб від того менше не прориватиме, і батареї гарячішими не стануть. Стимулів платити більше у людей немає. Окрім страху, що за несплату позбавлять цих послуг.
Єдина надія на те, що опозиційні мери міст не намагатимуться на подорожчанні набити собі кишені. У їхніх інтересах проводити прозорі дослідження — кошти комунальних підприємств справді витрачаються на газ чи все-таки на автомобілі для керівництва? Для опозиції це був би дуже сильний політичний крок — показати, що вона працює краще. І не словами, а ділом.
2 
1
Коментарі