Киянинові Ігорю Чечуну, 21 рік, залишилося служити три місяці. У нього немає ні військового звання, ні навіть форми. Ігор — євангельський християнин. Віра не дозволяє йому тримати в руках зброю.
Тому хлопець проходить альтернативну службу в дитячому реабілітаційному центрі "Пролісок". Приходить на роботу о 7.20, працює до 18.00. Має відпустку й два вихідні на тиждень. У ці дні ходить до церкви. Хлопець отримує зарплатню — 400 гривень щомісяця.
Він доглядає за інвалідами. Каже, що службою задоволений — вона не суперечить його релігійним переконанням. Відслужив так уже два роки. Донедавна термін "альтернативки" був 27 місяців, але тепер — вісімнадцять. А для тих, хто має вищу освіту, — тринадцять з половиною.
Проходити альтернативну службу мають право ті, кому віровчення забороняє служити в звичайному війську. За законом, альтернативна служба має бути довшою за строкову в півтора разу. Строкову скоротили рік тому. А альтернативну — цієї весни.
Термін "альтернативки" — 18 місяців
Начальник управління призову й комплектування особового складу Генштабу Збройних Сил України Олександр Заскока, 50 років, каже, що з 1992 року військові намагалися курувати альтернативну службу самі. Але баптисти й свідки Єгови запротестували. Мовляв, це завуальована служба на військове відомство. І зажадали, щоб ними опікувалися цивільні.
— Нині наше завдання — провести призовника через медкомісію, — пояснює Олександр Заскока. — Якщо придатний, відправити на альтернативну службу. Потім зняти його з військового обліку, щоб не загубився.
А призначає на альтернативну службу не військкомат, а спеціальна комісія. Така перевіряла Ігоря "на віру". Він мав довести істинність своїх переконань.
— Запитали: чи віруюча в мене родина? Відповів — ні, — згадує хлопець. — Я лише за рік до призову став членом церкви. У комісії не повірили. Вони там нікому не вірять. Але я довів, що не можу бути солдатом. Попередив — стріляти ні в кого не буду. Навіть у порушника. І присягу приймати відмовляюся. До цієї співбесіди збирав документи. Треба було надати довідку, що я дійсно є членом церкви.
Ніна Синенко, 48 років, займається питаннями альтернативної служби у Міністерстві праці й соціальної політики. Вона каже, що перевіряють призовників дуже серйозно. У комісію входять представники релігійних організацій і відповідних державних органів. Іноді викликають духовного наставника призовника.
Треба було надати довідку, що я дійсно є членом церкви
Траплялися випадки обману комісії. Торік охочих пройти альтернативну службу було 602 чоловіки — відмовили одинадцятьом. А загалом у країні таким чином торік служили трохи більше ніж 1,5 тисячі юнаків.
— За законом, "альтернативники" служать на підприємствах і організаціях державної або комунальної власності, — пояснює Ніна Синенко. — Але таких стає все менше. Тому альтернативних солдатів направляють служити на підприємства, де більш ніж половина акцій належить державі. Їх перелік раніше затверджував Кабмін. А зараз визначають самі регіони — залежно від місцевих потреб і розвитку інфраструктури.
2 
1
Коментарі