Четвер, 27 березня 2008 16:54

Гроші краще тримати на гривневих депозитах

  Віктор Лисицький: ”Який дурень ризикуватиме побудувати величезний тваринницький комплекс на землі, що йому не належить?”
Віктор Лисицький: ”Який дурень ризикуватиме побудувати величезний тваринницький комплекс на землі, що йому не належить?”

Економіст Віктор Лисицький, 62 роки, вважає головною причиною відсутності стратегічного підходу в українській економіці часті зміни уряду.

Інфляція б"є рекорди, Тимошенко звинувачує в ній уряд Януковича. То хто з них більше винен у нинішній дорожнечі?

— Звинувачувати у зростанні цін конкретний уряд принаймні нечесно. Останні десять років інфляцію провокують ціни на продовольчі товари. Їх питома вага в загальному індексі інфляції — понад 55 відсотків. Причина в тому, що наше виробництво соціально значимих продовольчих товарів тривалий час не має належних умов для суттєвого підвищення ефективності. Не було серйозного інвестування в сільське господарство й переробну галузь. Усі інвестиції в агропромисловий комплекс за роки незалежності — це копійки в порівнянні з тим, що треба було зробити. Тому знизилося виробництво зерна, вчетверо скоротилося поголів"я худоби.

Тобто головну увагу слід звернути на сільське господарство?

— В Європейському Союзі село давно є пріоритетом. І Франція, і Німеччина виділяють значні кошти для його підтримки. У нас є лише певні механізми здешевлення кредитів та ще деякі незначні пільги для сільгоспвиробників. Але це зовсім не те, що робить Європа. Й американці плекають своє сільське господарство — тільки федеральних програм із підтримки фермерів у них понад 120. А ще ж є такі в кожному штаті.

У нас — нічого подібного. Коли уряд приходить на рік-півтора, то не встигає щось зробити. Бо, наприклад, на реалізацію програми з відновлення великої рогатої худоби треба три-чотири роки.

Інша проблема — немає ринку землі, а тому не буде крупних інвестицій. Який дурень ризикуватиме побудувати величезний тваринницький комплекс на землі, що йому не належить? Адже завтра його можуть виштовхнути, скасувати всі преференції. Так уже не раз бувало в багатьох галузях.

Уряди змінюються, щось намічають чи роблять, когось підтримують — але системної й розміреної роботи немає. Ніхто толком не займається економічним розвитком країни. Корінь зла в системі, яка була започаткована 1992 року. Тоді істерично відправили у відставку уряд Вітольда Фокіна. Потім так само робили і з Кучмою, і з іншими. Якби ми тільки кроликів і курей розводили або вирощували каву, то часта зміна урядів не мала б великого значення. Але для України з її досить складною, в перспективі привабливою й різноманітною економікою це неприпустимо.

Тому те, що зараз збирається робити Тимошенко, не дасть серйозного ефекту. Це пожежні заходи. До того ж гра в політику заважає. То газову трубу треба перехопити, то Черновецького випхати.

Як впливають на нашу економіку світові фінансові кризи?

— Україна — держава з невеликою й дуже відкритою економікою. Наш ВВП складає 0,5–0,6 відсотка від світового. Тому ми не можемо не враховувати глобальні процеси. Вони нас зачіпають.

Скажімо, на війну в Іраку американці вже викинули понад 500 мільярдів доларів. Вони розповзлися по всьому світу. Ціни почали зростати не тільки в Україні, а й у Китаї, США, Німеччині тощо. Ростимуть і далі, і невідомо як довго. Що швидше американці підуть з Іраку, то раніше буде заблокований всесвітній чинник зростання грошової пропозиції й цін.

Тому коли Юлія Володимирівна говорить, що вона через півроку наведе порядок — це чути смішно. Можливо, ціни зростатимуть повільніше. Але так завжди буває влітку. Якщо ж візьмемо останні 12 місяців, то інфляція буде не 10 процентів, як обіцяє уряд, а значно вище. Дай Бог, щоб у серпні була 15–17 відсотків, а не 25–30.

Що мав би зробити уряд?

— Головний регулятор інфляції — Національний банк України. Але він не зупинить світових тенденцій зростання цін. Тому насамперед треба покращувати умови ведення бізнесу. Він зможе більше заробляти грошей, платити працівникам вищі зарплати.

Необхідні зміни податкової та дозвільної систем. У нас уже рік не ухвалюють законів, що поліпшували б бізнесовий клімат. Тому ми й скотилися зі 128-го на 139-те місце по легкості ведення бізнесу. Найбільше гальмо — система оподаткування. Також великі труднощі підприємців — у вході на ринок і виході з нього.

Скільки часу потрібно для впровадження антиінфляційних заходів?

— Кілька років. Чому всі уряди не досягають успіхів? Бо кожен прем"єр хоче зробити щось швиденько. А для вдосконалення того ж виробництва олії треба не рік і не два. Слід замовити обладнання, впровадити нові технології тощо.

Дай Бог, щоб у серпні інфляція була 15–17 відсотків, а не 25–30

Якщо ми хочемо посилити вплив національних чинників на утримання інфляції, то повинні мати конкретні програми по всіх видах економічної діяльності на багато років. Передбачити заходи регуляторної підтримки бізнесу. Дати якісь преференції. Треба сідати за стіл переговорів із товаровиробниками й домовлятися. Це непростий і тривалий процес, але через нього потрібно пройти.

А як вплинули на інфляцію виплати знецінених вкладів Ощадбанку?

— За перші два місяці року індекс інфляції склав 5,7 відсотка. Це дуже багато. Але ці тисячу гривень вплинули несуттєво. Хоча самі очікування виплат підігріли споживчі настрої.

Чи може держава обмежувати ціни, скажімо, встановивши максимальний рівень рентабельності, або перевіряти їх економічну обґрунтованість?

— Адміністративні заходи спрацьовують лише в адміністративній системі. При ринковій економіці в держави завдання одне — стежити за якістю товарів і добросовісністю конкуренції. Якщо економічні відносини в державі визначаються приватною власністю та приватною ініціативою, адміністративні обмеження зростання цін помітного й тривалого ефекту не дадуть.

Нині очікують зростання цін на бензин. Це вплине на вартість інших товарів?

— Збільшення вартості бензину є, швидше, психологічним фактором. Люди відразу починають думати, що й інші ціни поповзуть вгору. Насправді цей вплив буде незначним.

Падає курс долара і зростає євро. Чи варто людям позбуватися американської валюти й купувати європейську?

— Короткострокові коливання курсу — це результат психологічних потрясінь і настроїв людей. Бо всі чують про знецінення долара й намагаються його скинути Хто тримає великі суми в доларах на банківських депозитах, той від цих коливань захищений. Але знецінення долара щодо євро триватиме, доки американці викидатимуть гроші на війну в Іраку. Громадянам я б усе ж таки порадив тримати заощадження у гривневих депозитах. Але у великих і надійних банках. Бо невеликі, які приваблюють клієнтів шаленими відсотками, частіше "лускають".

Віктор Ющенко свого часу був вдалим прем"єром. Що заважає йому стати успішним президентом?

— Справді, 2000 року він устиг вивести Україну з-під дефолту, на межі якого вона перебувала. Здійснив потужні кроки в наведенні порядку в фінансах. Бо був повний бордель — тотальний бартер, пільги направо й наліво роздавали. Грішми за електроенергію сплачували лише шість відсотків. А при Вікторові Ющенку розпочалося суттєве оздоровлення фінансової системи. Достроково погасили заборгованість по пенсіях. Тоді Кабмін готував перехід на стратегічне планування. Запрошували спеціалістів із США й Ізраїлю, вивчали досвід інших країн. Але Кучма раптом відправив уряд у відставку.

Тепер Ющенко за три роки свого президентства має четвертий уряд. Це — рекорд. Такого навіть у Леоніда Даниловича не було. А займатися важливими питаннями йому заважає оточення. Його постійно втягують у політичні ігрища. Рік тому розподіляли газ і повноваження — й досі те роблять.

Зараз ви читаєте новину «Гроші краще тримати на гривневих депозитах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода