У середині листопада відбулося кілька подій, які можуть мати далекосяжні наслідки щодо конфлікту на Донбасі.
По-перше, представники Росії та США Владислав Сурков і Курт Волкер не раз повторили, що кінцевою метою введення миротворців на окупований Донбас є повна реалізація Мінських угод. Москва може підтримати в Радбезі ООН цю ідею, лише якщо одержить гарантії повного їх втілення.
Другий важливий момент – це повернення в публічний переговорний процес представника України з гуманітарних питань у Мінській контактній групі – Віктора Медведчука. За основу в реалізації домовленостей можуть взяти саме "план Медведчука". Перший його етап передбачає ухвалення рішень щодо втілення політичної частини Мінських угод. Зокрема, законопроектів про особливий статус ОРДЛО, амністію учасникам подій і про вибори на Донбасі, про зміни до Конституції щодо децентралізації повноважень від Києва до регіонів України.
15 листопада автор плану гучно увійшов до інформаційного простору, провівши зустріч із Путіним. За її підсумками російський президент заявив про можливість обміну 74 бійців АТО на 304 прибічників так званих ДНР і ЛНР. Якщо він відбудеться, стане наймасштабнішим за весь час бойових дій на Донбасі.
Такий обмін з дипломатичної точки зору виглядає сигналом про готовність Кремля до припинення війни. Цей "жест доброї волі" передбачає, що Київ і Вашингтон у відповідь погодяться на зустрічні кроки.
По-друге, Кремль демонструє статус Медведчука як "переговорника №1", з яким керівництво РФ готове вести перемовини. Цей дипломатичний жест орієнтований і на підтвердження статусу "плану Медведчука" як "робочого документа", який Кремль готовий визнати основним інструментом політичного врегулювання.
По-третє, за звільненням полонених спостерігатиме вся Україна. Емоційний фон суспільства у відповідь на повернення героїв війни повинен сприяти проходженню через парламент законопроектів, передбачених Мінськими угодами.
Можна відновити загальну архітектуру домовленостей США і Росії. Схоже, першим раундом має бути саме обмін полонених. Далі – питання безпеки. Наприклад, миротворчий контингент на лінії розмежування. Потім – політичні рішення з боку Верховної Ради: амністія, вибори на Донбасі, особливий статус для ОРДЛО, зміни до Конституції. І, нарешті, введення миротворців у всю зону конфлікту, що має бути сигналом про його закінчення.
Про ймовірність такого сценарію говорить і раптове відкладення розгляду Верховною Радою законопроекту про "реінтеграцію Донбасу", яким передбачалося визнання Росії агресором. Його прийняття загальмувало б обмін полоненими і подальші кроки. А тому в останній момент парламент переніс розгляд із 16 листопада на грудень. Не виключено, що тоді він розглядатиме не цей документ, а зовсім інші.
4 
35413
Коментарі