14 травня в Донецьку за участі президента Віктора Януковича урочисто відкрили новий аеропорт. Через чотири дні перерізали стрічку нового терміналу аеропорту Київ, який колись називався Жуляни. На 28 травня запланована презентація й здача в експлуатацію чергового терміналу головної авіаційної брами країни — міжнародного аеропорту Бориспіль. Запрацював оновлений аеропорт у Львові. У Харкові відбудували аеропорт ще торік.
Імовірно, численні футбольні вболівальники під час європейської першості в Україні будуть задоволені. Проте залишається питання — яким чином завантажать новенькі аеровокзальні комплекси після завершення Євро-2012, на які витратили мільярди бюджетних коштів?
Справа в тому, що авіаперевезення пасажирів у межах України залишається дорогим задоволенням. Пропагується точка зору, згідно з якою винні в цьому авіакомпанії. Мовляв, їхні непомірні фінансові апетити призводять до завищення цін на квитки. Цю думку активно підтримує влада, створюючи для себе комфортні умови і демонструючи перебування ззовні проблеми.
Ситуацію слід розглядати з більшою часткою об'єктивності. Треба зануритися в проблему — як дії профільних державних органів впливають на ціноутворення під час авіаперевезень у межах країни. Позитивним цей вплив не назвеш. 18 липня 2011 року Мінінфраструктури запевнило громадськість — будуть знижені геть усі збори, що застосовуються для авіаперевізників під час польотів у межах України. Мовляв, черга за авіакомпаніями, нехай знижують ціни на квитки.
Парадоксально, але за чотири дні Мінінфраструктури ініціювало підвищення в середньому на 25 відсотків зборів за зліт-посадку, обслуговування пасажирів та авіабезпеку в другому за пасажирообігом аеропорту країни — у Сімферополі. 5 вересня 2011 року ця ініціатива почала діяти. Як це узгоджується із задекларованими намірами про зниження зборів? Хіба можливо одночасно підвищувати та знижувати ціни?
Є свіжі пропозиції Міністерства інфраструктури. Підготовлено проект наказу, відповідно до якого збільшать у два рази ставку збору за забезпечення авіаційної безпеки в аеропорту Бориспіль при виконанні рейсів між містами України.
Як обґрунтування підвищення різноманітних зборів при виконанні внутрішньоукраїнських авіарейсів наводять необхідність поліпшення ситуації з фінансуванням об'єктів авіаційної інфраструктури. Проте, наприклад, Бориспільський аеропорт є вельми успішним суб'єктом господарювання. Прибуток головного аеропорту країни за 2011-й склав 586,4 млн грн. Порівняно з попереднім роком він збільшився майже на 19 відсотків. Перший квартал поточного року аеропорт Бориспіль закінчив із 128,5 млн грн чистого прибутку.
З одного боку, честь і шана менеджменту головних повітряних воріт України. Завдяки їхньому професіоналізму аеропорт Бориспіль має солідні фінансові показники. З іншого боку, складно вважати доцільними дії Мінінфраструктури, коли в умовах сталого фінансового становища аеропорту державний орган намагається додавати йому статків за рахунок пасажирів, які літають у межах країни.
Суттєво впливає на вартість внутрішніх авіаквитків й нормативна база.
Якщо квитки на міжнародні рейси не оподатковуються ПДВ, то при авіаперевезеннях в межах України цей вид податку діє. А це здорожчує кожен квиток на літак на 20 відсотків. І навряд чи громадяни, які інколи літають між українськими містами, багатші за іноземців або співвітчизників, які мають можливість регулярно бувати за кордоном.
Ніби згадавши про минулорічну ініціативу, керівник Мінінфраструктури 17 травня заявив про гіпотетичну можливість скасування ПДВ на авіаквитки під час польотів Україною. Щоправда, при цьому не йшлося про безліч інших статей витрат авіаперевізників, скорочення яких могло б зменшити ціни на внутрішні польоти щонайменше вдвічі. Причому регулятор авіатранспортного ринку має для цього всі необхідні важелі впливу. Але маючи важелі, чи має бажання?
Коментарі
3