Вересень у нас — головний книжковий місяць. Бо у вересні — Форум видавців у Львові, а до нього, зазвичай, усі готують якісь новинки. Є ілюзія, що наша книжкова справа прогресує.
А втім, до наступного вересня буде знову тихо. Або дізнаємося про якісь дві новини, і лиш одна з них, як в анекдоті, буде хорошою. Як-от недавно. Щойно на каналі УТ-І вийшла в ефір програма Марини Бондаренко "Книга.UA" — дуже шляхетна програма. І подумалось, як казав поет: "Ростемо ж ми, гей!". Але майже одночасно — інша новина: несподівано й по-дурному закрився журнал "Книжник-reviw". Ніби за законом фізики: якщо десь щось хороше з"явилося, то десь щось хороше мусить зникнути.
І це сумно, бо свідчить про те, що в нашому русі й розвитку — не лише в книжковому — є якась зачарована стеля. Усі бадьоро підіймаються до неї — й повільно-неухильно опускаються назад. Але ту стелю чомусь не всі хочуть руйнувати.
Свого часу саме львівський Форум видавців зумів пробити її, хоч і не зруйнував. Цьогорічний, уже 14-й, був, можливо, чи не найкращим з усіх попередніх: усе продумано, збалансовано й відпрацьовано — як хороший симфонічний концерт. Але саме тому було очевидно, що ми всі майже нікуди не рухаємося. Дехто звично нарікав на тісноту: мовляв, три поверхи й цоколь Палацу мистецтв у Львові, де традиційно проходить Форум, уже не вміщають публіку. Але, здається, тісно зовсім не в Палаці мистецтв, а десь в інших сферах, від Форуму мало залежних.
Президент мусить ждати вересня, щоб витратити на книжки 700 гривень
Уже не раз думалось: от якби в Києві й у кожному обласному центрі України відкрився книжковий супермаркет завбільшки як львівський Палац мистецтв! Тобто — три поверхи, заповнені, як на Форумі, лише книжками наших, а також частково польських і російських видавців. І щоб туди можна було прийти не протягом трьох днів вересня, а щодня протягом цілого року, й дістати все, що є нового в усіх трьохстах українських видавництвах.
Такого магазину нема — ні в Києві, ні у Львові, ні будь-де. Але якби він був — що б сталося зі львівським Форумом? Там би передусім стало зовсім не тісно, а навпаки — бо публіка вгамувала б свій буденний книжковий голод в отому, поки що неіснуючому, книжковому супермаркеті. І тоді видавці почали б заново думати: як зробити, щоб Форум став святом. Він піднявся б на нову висоту, на яку потенційно здатен і повинен піднятися.
А поки що виходить так: книжкове свято у нас чудове, але будні — майже ніякі. Ось президент України цього року побував на Форумі й купив книжок на 700 грн. Зворушливо, але сумно: глава держави, як і ми всі, мусить ждати вересня, щоб витратити на книжки 700 грн — замість того, щоб хоч щодня витрачати їх у Києві чи будь-де, а на Форум їздити заради чогось незвичайного.
8 
35413
Коментарі