— Революція гідності показала українцям, на що вони здатні. Той період є одним із найвеличніших у сучасній історії нашої держави. Це символ суспільного єднання, — каже філософ Олексій ПАНИЧ, 59 років. 21 листопада Україна відзначила День свободи й гідності, а також шосту річницю Майдану.
— Народ чітко поставив ціль і досягнув її. Скинув ненависного президента та розвернув країну в бік європейської цивілізації. Нарешті на державному рівні зрозуміли, що росіяни не є нашими друзями. На жаль, це забувається і відходить на другий план. Важливо не втратити ці здобутки. Але ми в будь-якому разі ще довго надихатимемося Революцією гідності в скрутні часи.
Які результати Майдану визначають наше життя сьогодні?
— Отримали безвіз та Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Це були вимоги людей, які виходили на протести у 2013–2014 роках. На зовнішній арені ми досягли цілей. Але маємо багато внутрішніх проблем. Іде боротьба, щоб зберегти гідність, яку відстояли на Майдані.
Політики говорять про поступки агресору, які робити негідно. Намагаються їх протиснути, шкодячи українським національним інтересам. Головна загроза державі знову — від влади. Президент Зеленський і його оточення хочуть закінчити війну будь-якою ціною. У наших реаліях це означатиме поразку та повернення під вплив Кремля. Отже — втрату здобутків революції.
Спостерігається відкат і загалом у політичній площині. Кримінальна справа проти колишньої виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун нагадує повернення в домайданне минуле з політичними переслідуваннями опонентів.
Воно можливе?
— Загроза велика. Точкою спотикання буде кількість українців, готових опиратися. Активна меншість у суспільстві збільшилася за ці шість років і мобілізувалася після зміни влади.
Маємо бути пильні й стежити не тільки за діями нашої влади, а й за загальноєвропейською кон'юнктурою. На Заході, в РФ та Україні є багато тих, хто хотів би бачити нашу державу такою, як 2012 року.
Бажання України до членства у ЄС Росія сприймає як загрозу власним національним інтересам. Не кажучи про Північноатлантичний альянс. Наш вступ у НАТО означатиме, що під Харковом можуть стояти ракети, які за 2 хвилини долетять до Москви. Це буде катастрофа оборонної політики Кремля. Росіяни ляжуть кістками, щоб не допустити нашого зближення з ЄС і Альянсом. Європейці неготові до масштабного розширення та включення України до свого складу. Не хочуть конфліктувати з росіянами, відстоюючи євроатлантичні прагнення українців. Їм простіше віддати Київ під протекторат Путіна.
Що ми не помітили, упустили після Революції гідності?
— Варто було провести сумліннішу люстрацію антимайданних політичних сил. Але не факт, що в умовах активного наступу росіян на Донбасі й анексії Криму це було реально.
До чого українці були неготові?
— Одержали можливість контролю над владою, проте не змогли його втримати й зробити усталеною практикою. Не дали раду свободам, які впали на голову. Наприклад, місцева влада отримала додаткові кошти в регіонах завдяки децентралізації. Проте не всі їх реалізують, бо не знають, як це зробити.
2 
35413
Коментарі