Голосування на виборах до Верховної Ради вкотре довело: українська політика є досить непрогнозованою. Без сенсацій не обійшлося й цього разу. Кілька політичних сил отримали дуже несподівані результати. Чому так сталося?
Насамперед неприємно здивувала своїх прихильників "Наша Україна".
— Я не поспішав би називати результат "Нашої України" провалом, — каже однак директор Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв, 36 років. — Не думаю, що в підсумку між БЮТ та "Нашою Україною" буде великий розрив. Найшвидше – три–п"ять відсотків. Звісно для "Нашої України" це поразка всередині "помаранчевого" табору. Вона спонукає ретельніше думати про настрої виборців, які підтримують "помаранчеву" коаліцію.
Успіх Юлії Тимошенко політолог пояснює так: саме вона змогла завоювати голоси тих, що до останнього часу не могли визначитися, за кого саме голосувати.
— Було відомо, що "помаранчеві" виборці становлять від 34 до 38 відсотків, — каже Андрій Єрмолаєв. — Тому питання було лише в тому, хто з "помаранчевих" сил зможе на останній фазі виборчої кампанії переконати тих, хто сумнівається. Як видно, це вдалося динамічній і успішній команді Юлії Тимошенко. Саме ці виборці склали більшу частину нових відсотків БЮТ і забезпечили їй успіх.
Водночас 56-річний Юрій Ключковський з "Нашої України" вважає:
— Аналізувати причини потрібно буде значно пізніше. А сьогодні треба думати, що робити далі.
Результат провладного блоку був цілком прогнозованим, каже Людмила Кириченко, 57 років, із Партії регіонів:
— Це реальна оцінка року діяльності команди українського президента. Однак "Наша Україна" принаймні пройшла шлях адаптації при владі. Зрозуміла, що потрібно вести політику лише в інтересах народу. Надмірні ж амбіції Юлії Тимошенко заважатимуть прийняттю зважених рішень. Це негативно позначиться на українській економіці.
Спікерські амбіції Литвина стали надто примарними
Тим часом результат блоку Юлії Тимошенко став однією з головних сенсацій недільного вечора. Причина успіху – в послідовній позиції та відстоюванні ідеалів та інтересів Майдану, каже Андрій Шкіль, 43 роки.
— Люди це чудово зрозуміли. Щоправда, ті "помаранчеві" блоки та партії, які не пройшли в парламент, додали 3,5 відсотка партії Януковича, — коментує він. — Нас здивував такий високий рівень підтримки Партії регіонів. Ми робили все, щоб наростити свій потенціал. Під кінець кампанії ми випереджали "регіони".
Шкіль вважає, що рейтингу Партії регіонів додала "Наша Україна" — створила їй образ серйозної політичної сили. Це сталося завдяки підписанню вересневого меморандуму, а також розмовам про можливу коаліцію.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин не з"явився вчора на запланований раніше у парламенті серйозний захід. Його блок коливався на межі подолання тривідсоткового бар"єру. Навіть якщо він до Верховної Ради і пройде, спікерські амбіції Литвина вже стали надто примарними. Імідж миротворця вочевидь не спрацював.
— У нього не було чіткої структури блоку. Не існувало й нормальної команди, — каже про це голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, 36 років. — Окрім самого Литвина, народ так і не побачив жодного яскравого лідера.
Хоча один з лідерів Народного блоку Литвина Олег Зарубінський, 42 роки, зауважує: про поразку можна буде говорити тільки після остаточного підрахунку голосів. Принаймні 70–80 відсотків бюлетенів.
— Не думаю, що за 13 відсотками опрацьованих бюлетенів можна судити про результати. Один екзит-пол показав, що ми не проходимо, але два інших засвідчили протилежне, — аргументує він.
Крім Литвина, на межі проходження балансувала вчора "Народна опозиція" Наталії Вітренко. Згідно з соціологічними даними, вона набирає близько трьох відсотків голосів. Як і Партія регіонів та комуністи, здобула їх переважно на антинатівських та проросійських гаслах.
У найжахливішій ситуації перебуває компартія
— Блок Вітренко — відверто промосковський проект, — каже Олесь Доній. — На відміну від Партії регіонів, вони використовували ще й антиукраїнську риторику. Лідерка блоку демонструвала, що готова діяти більше в інтересах Москви, аніж Києва. Виборці віддали їй свої голоси, бо в Україні досить мало відверто проросійських сил. Крім того, Наталія Вітренко пропонувала чітку зміну зовнішнього курсу України. На відміну від Партії регіонів, яка говорила про російську мову, але не відмовлялася і від руху до Європи.
У найжахливішій ситуації, каже політолог, перебуває зараз Комуністична партія. На минулих виборах комуністи набрали понад 20 відсотків. Сьогодні ж фактично залишилися без виборців.
— У компартії було два основних електоральних поля — ліве та проросійське, — пояснює Доній. — Виборці лівого напряму цього разу віддали свої голоси за соцпартію. А проросійський електорат забрала Партія регіонів.
За передвиборними опитуваннями, балансував на межі проходження до Верховної Ради блок "Пора-ПРП". Однак схоже на те, що розрахунки на привабливість ідеї оновлення влади не спрацювали. Щоправда, вчора один із активістів "Пори" Вахтанг Кіпіані, 35 років, це заперечував:
— Поки нічого такого не сталося , — вважає він. — Ми впевнені, що в новому парламенті не буде більше ні Володимира Литвина, ні Леоніда Кравчука. Крім нас, ніхто із команди "помаранчевих" протягом усієї передвиборної кампанії не запропонував ані нових ідей, ані нових персоналій.
3 
1
Коментарі