— Ми висловили бажання, щоб вибори на Донбасі пройшли до кінця першого півріччя 2016-го, — каже міністр закордонних справ Франції 66-річний Жан-Марк Еро 4 березня після переговорів "нормандської четвірки" в Парижі.
— Ці вибори не можна далі відкладати, — додає його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр, 60 років.
"Не звертайте уваги на різні інтерпретації. Жодних висновків не погодили. Наша позиція — спочатку безпека", — пише у "Твіттері" міністр закордонних справ України Павло Клімкін, 48 років.
Домовилися про завершення відведення важких і легких озброєнь та графік розмінування. Сторони конфлікту закликали звільнити чи обміняти всіх заручників до 30 квітня.
Главі російського МЗС 65-річному Сергієві Лаврову Клімкін передав звіт про тортури над українськими полоненими. Той пообіцяв "вплинути на колег на Донбасі".
— Результатів переговорів "нормандської четвірки" в Парижі немає жодних, — каже політолог Сергій Таран, 46 років. — Сторони розповіли про плани, але чітких домовленостей не мають. Риторику про зміни до Конституції щодо "особливого статусу" Донбасу замінили виборами.
Усі декларують, що вони — потрібні. Але умови їх проведення є різні. Тому зараз вибори фактично неможливі.
Росія вимагає амністувати бойовиків. Зняла питання про "особливий статус". Подає це як компроміс. Зрозуміла — досягнути цього неможливо. Та й Захід тисне, має більше претензій до Москви, ніж до Києва.
Україна говоритиме про вибори за умов гарантій безпеки. Що включає діяльність українських партій, преси, голосування внутрішньо переміщених осіб, виведення військ, контроль місії ОБСЄ (Організації з безпеки і співробітництва в Європі. — ГПУ) над кордоном. Вибори в першій половині року могли б відбутися, якби Захід увів поліцейську місію на окупованому Донбасі. Йдеться не про спостерігачів, а майже про миротворчу операцію.
— Ми в жодному разі не повинні йти на визнання статусу "республік" і вибори там, — говорить політтехнолог Тарас Березовець, 40 років. — Це легітимізація терористичного режиму, чого прагне Росія. Путін не збирається віддавати ці території. Зацікавлений, щоб це була зона напруги. Шукає можливості домовитися із Заходом. Хоче відступити в Сирії й отримати поступки щодо України.
Уперше зустріч представників України, Німеччини, Франції та Росії з вирішення конфлікту на Донбасі відбулася 6 червня позаторік. Дві наступні — у жовтні того ж року та в лютому 2015-го.
Клімкіна змусили стати поруч із Лавровим
"Штайнмаєр і французький протокол запропонували мені символічно стати між Еро і Лавровим, але прогресу з Росією це не сприяє", — пише міністр закордонних справ України Павло Клімкін у соцмережі "Твіттер" 3 березня.
Він намагався помінятися місцем із німецьким колегою, аби не стояти поруч із Лавровим. Але тоді б опинився біля прапора ЄС замість українського.
— Доведеться постояти, — сказав Лавров.
"Не варто ставити представників ворогуючих держав поруч. Видно, що Клімкіну некомфортно. На всіх попередніх фотографуваннях "нормандського формату" між Україною і Росією були Франція чи Німеччина, — пише дипломат 44-річний Богдан Яременко. — Бачу два можливі пояснення. Перше — суто протокольне. Формально Клімкіна поставили на найпочесніше місце — праворуч від господаря, а Лаврова — на найменш почесне.
Друге пояснення — політичне. Це могла бути інформаційна гра французів про супероптимістичну зустріч. Намагання показати — усе настільки добре, що вже можна Україну ставити поряд із РФ".
Лілія ДВОРЕЦЬКА
3 
1
Коментарі
1