Голова російського "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що розвиток співпраці з Україною у газовій сфері може відбуватися за тією ж моделлю, що з Білоруссю. Свого часу в обмін на дешевший газ Мінськ віддав "Газпрому" половину акцій свого газотранспортного підприємства. Зараз, на тлі економічної кризи, білоруси готові продати решту.
— Російські політики та високопосадовці часто цілеспрямовано пускають інформаційні посили, які не мають підґрунтя, — говорить заступник директора науково-технічного центру "Психея" 38-річний Геннадій Рябцев. — Раніше казали, що Україна "тирить газ", потім — про злиття "Газпрому" й "Нафтогазу", купівлю нашої газотранспортної системи. Газова співпраця за білоруською моделлю неможлива, бо Москва і Мінськ уклали союзний договір, а Київ — ні. Крім того, ми не є учасниками Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.
Із другого тижня серпня Україна у півтора разу збільшила щодобову закупівлю російського блакитного палива. Це нормальна практика, бо наприкінці літа треба формувати резерви на осінньо-зимовий сезон. Газової війни очікувати не слід. Вартість газу не є катастрофічною для всієї української економіки. Ціна не влаштовує окремих промисловців, які перестали отримувати надприбутки від роботи металургійних і хімічних підприємств.
Розірвати контракт, укладений 2009-го за урядування Юлії Тимошенко, можна, якщо суд визнає його незаконним. Тоді Київ зможе звернутися до Стокгольмського суду з позовом. Але значно кращим для країни стало б запровадження проектів газозаощадження. Тоді нам вистачало б російського газу 10 мільярдів кубометрів на рік замість 40–50.
Коментарі