В ідеї формування виборцями партійного списку та визначення єдиного переліку кандидатів-мажоритарників, як це пропонує Юлія Тимошенко, немає нічого надзвичайного. Втілити цей задум реально. Тим більше — для об'єднаної опозиції.
Достатньо залучити одну або кілька міжнародних соціологічних компаній, авторитет яких не викликатиме заперечень. Їм буде під силу провести масштабні дослідження, в тому числі і для кожного мажоритарного округу.
На першому етапі — виборці формуватимуть список єдиної опозиційної партії. Люди мають обирати кандидата не із запропонованого переліку, а самі називатимуть бажаних висуванців. У результаті об'єднана опозиція отримає список справді популярних у народі персон. Як варіант — анкета для опитування може включати заздалегідь визначений список кандидатів, і люди тільки рейтингуватимуть їх. Однак тоді вони будуть обмежені у своєму виборі гідних.
Друге дослідження — на фінішному етапі агітаційної кампанії. У кожному мажоритарному окрузі соціологи через опитування визначать найпопулярнішого кандидата з-поміж опозиційних висуванців. За тиждень до голосування інші повинні будуть зняти свої кандидатури та згуртовано агітувати за лідера людських симпатій.
Ось проста і прозора процедура загальнонаціонального визначення кандидатів. Іншомовним словом — праймериза, про який так часто говорять наші політики.
Вартість масштабного об'єктивного дослідницького проекту, навіть за розцінками західних компаній, не перевищить мільйона доларів. Це — орієнтовний бюджет виборчої кампанії небідного кандидата в одному мажоритарному окрузі. Для тих, хто готовий об'єднатися — абсолютно підйомна ціна. Та чи захочуть вони формувати список, спираючись на думку людей? Адже виборці можуть просто не висунути тих, кому лідери пообіцяли, а може, і продали майбутнє депутатство.
3 
1
Коментарі