Аграрії виступають проти ринку землі через необізнаність і побоювання, що їх поглинуть великі підприємства — агрохолдинги. Так вважає президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб Роман Корінець, 53 роки.
— Мало хто розуміє, що воно насправді означатиме — скасування заборони на продаж землі. Коли на початку 2000-х ввели мораторій на продаж, фермери протестували, приводили під Верховну Раду свиней, корів. Зараз вони займають протилежну позицію. Фермер боїться агрохолдингів, як малий школяр боїться старшокласників. Тому вони інтуїтивно проти.
Малі господарства не можуть розвинутися у великі. Їх продукція є конкурентною лише за рахунок особистої праці фермера. Вони не мають ресурсів для збільшення конкурентоспроможності.
Оцінка малого та великого бізнесу на селі має враховувати дві соціальні складові. По-перше, фермери прив'язані до місця роботи й платять податки з нерухомості та землі там, де живуть. Це — фінансова основа села. А великі компанії хоча й працюють на селі, та зазвичай зареєстровані в Києві, Донецьку чи Львові. Податок вони платять за місцем реєстрації. Місцева громада з цих грошей не має нічого. По-друге, коли приходять великі компанії, вони мають можливість застосувати потужну сучасну техніку. Вона високопродуктивна та потребує менше робочих рук в обслуговуванні, що автоматично призводить до скорочення робочих місць. Нова хвиля безробіття несе селу ще більшу бідність і занепад.
Парадоксально, але й аграрні олігархи не дуже хочуть введення ринку землі. Зараз вони користуються тисячами гектарів ріллі, якось уже пристосувалися до існуючого ладу. Після запровадження ринку землі агрохолдинги змушені будуть перезаключати угоди оренди, пристосовуватися до нових цін на землю. Це створить їм купу нових проблем.
2 
1
Коментарі