Ми почали рік, який вирішить долю Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це — справді момент істини, що визначить вектор розвитку країни на десятиріччя. Ця стаття — про міфи, від яких варто абстрагуватися, приймаючи рішення.
Міф перший: в Угоді про асоціацію між Україною і ЄС немає нічого особливого, оскільки подібні угоди ЄС уклав, наприклад, із Чилі, Марокко або Мексикою.
ЄС дійсно свого часу уклав угоди асоціативного типу з багатьма країнами світу. Водночас, Угода з Україною буде безпрецедентною за амбітністю й глибиною навіть у договірній практиці ЄС. Головна відмінність — вона започаткує процес політичної асоціації та економічної інтеграції між Україною і ЄС. Перетворить модернізацію держави за європейським зразком на наше юридичне зобов'язання.
Класичні зони вільної торгівлі між ЄС і згаданими країнами охоплюють лише торгівлю товарами. Натомість, ЗВТ з Україною буде "поглиблена та всеохопна", себто передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами, а й послугами, лібералізацію руху капіталів і до певної міри — руху робочої сили. Вона також обумовить масштабну адаптацію Україною європейського регуляторного законодавства у сферах транспорту, енергетики, послуг, сільського господарства тощо. Це уніфікує значну частку правового простору двох сторін, дозволить усунути нетарифні — технічні — бар'єри у торгівлі та забезпечити розширений доступ до Єдиного ринку ЄС для українських експортерів і навпаки — європейських експортерів до українського ринку.
Міф другий: Угода про асоціацію між Україною і ЄС не містить чіткої європейської перспективи, а відтак не сприятиме набуттю членства в ЄС.
Попри те, що в Угоді про асоціацію з Україною відсутнє чітке посилання на перспективу членства, за своїм обсягом та зобов'язаннями сторін вона значно перевершує європейські угоди про асоціацію зразка 1990 років, а за деякими параметрами й західнобалканські угоди про стабілізацію і асоціацію зразка 2000-х.
Успішне виконання Угоди про асоціацію означатиме відповідність критеріям членства. А відтак — підвищення якості життя громадян, модернізацію всіх сфер життя держави і суспільства, підвищення конкурентоздатності українських виробників тощо. Саме це, а не членство як таке, є метою європейської інтеграції.
Міф третій: непідписання Угоди про асоціацію дотепер свідчить про кризу у відносинах між ЄС та Україною.
Темпи й обсяги технічної роботи з підготовки Угоди до підписання, зокрема переклад її багатосторінкового тексту 23 офіційними мовами ЄС, підтверджують те, що про підписання у 2011-2012 роках не могло бути й мови.
Лише 2013-го укладення Угоди з ЄС є цілком реальним. Перспективи її підписання обговорять на наступному саміті Україна — ЄС 25 лютого в Брюсселі.
Міф четвертий: Угода про асоціацію і передбачена нею поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі зруйнують цілі сектори української економіки.
Незважаючи на кризу, Європейський Союз залишається одним із найуспішніших економічних і політичних проектів. Йдеться про умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та конкурентоздатність продукції європейських виробників. Європа йшла до цього моменту не одне десятиріччя.
Через ЗВТ з ЄС український виробник отримає можливість завоювати своє місце на європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний український продукт за достойною ціною. Вітчизняні споживачі, у свою чергу, отримають доступ до високоякісних європейських товарів в Україні за нижчими цінами.
Так, це буде боротьба за економічне виживання. Можливо, навіть природний відбір для окремих сегментів галузей економіки. Але боротьба, від якої виграє громадянин України, економіка та зрештою держава. Для найбільш чутливих сегментів будуть передбачені певні перехідні періоди і сприятливі адаптаційні умови. Водночас, підписання Угоди значно підвищить інвестиційну привабливість України та приток прямих іноземних вкладень. Дозволить урівноважити від'ємний торговельний баланс із ЄС.
Міф п'ятий: укладення Угоди про асоціацію з ЄС зашкодить відносинам України з Росією.
Реформування України згідно з положеннями Угоди про асоціацію з ЄС відповідає інтересам усіх сторін, зокрема Росії: йдеться про зростання довіри до України як міжнародного партнера та зміцнення верховенства права і передбачуваності як основи для впевненості всіх, як-от російських, інвесторів.
Більше того, в умовах функціонуючої поглибленої ЗВТ з ЄС Україна може стати життєво важливим з'єднувальним торговельно-економічним мостом між Брюсселем та Москвою, а згодом й унікальним майданчиком для розбудови взаємовигідних зв'язків між ЄС і членами нових інтеграційних проектів на пострадянському просторі.
Міф шостий: поглиблена та всеохопна ЗВТ з ЄС унеможливить існування ЗВТ з СНД.
Створення ЗВТ з СНД, на відміну від вступу до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану, не суперечить поглибленій і всеохопній зоні вільної торгівлі між Україною та ЄС. Наші партнери по СНД — Вірменія і Молдова — також ведуть з ЄС переговори щодо угод про асоціацію, що включатимуть поглиблені й всеохопні ЗВТ.
Міф сьомий: вступ до Митного союзу більш вигідний для України, ніж економічна інтеграція з ЄС на основі Угоди про асоціацію.
Доступ до ринку ЄС — це 500 млн споживачів з високою купівельною спроможністю проти 170 млн у Митному союзі.
Економічна інтеграція з ЄС — це шлях до модернізації. Подивіться на прогрес європейських країн колишнього соціалістичного табору за останні 20 років. Тоді як економіка Росії залишається заснованою на сировинно-орієнтованому експорті. Сама потребує докорінної модернізації, доказом чого стало започаткування з ЄС ініціативи під красномовною назвою "Партнерство заради модернізації".
Вступ до Митного союзу може надати Україні лише короткострокові дивіденди. Ті кілька мільярдів доларів, про які говорить Москва — це лише плата в обмін на втрату Україною суверенітету. Водночас Угода про асоціацію з ЄС юридично фіксує політичні гарантії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Української держави.
Вибір між Європейським та Митним союзами — це вибір між перевіреним і ризикованим
Митний союз знизить добробут України на 0,5% у середньостроковій перспективі та на 3,7% у довгостроковій. Тоді як поглиблена і всеохопна Зона вільної торгівлі з Євросоюзом підвищить цей показник на 4,3% у середньостроковій перспективі та на 11,8% у довгостроковій. Це спільний прогноз Німецької дорадчої групи й українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Давайте мислити прагматично: Євросоюз — це спільнота з більш як 50-річною історією, що довела свою життєздатність. Держави ЄС традиційно посідають найвищі сходинки за рівнем і тривалістю життя, пенсійного забезпечення і добробуту. Європейський Союз має багатий доробок єдиних стандартів за безліччю сфер, таких як якість продуктів харчування, охорона здоров'я, соціальний захист, екологія, безпека на дорогах, і це не весь список. Найголовніше, що ці стандарти дійсно впроваджують, а не просто декларують.
Натомість плюси й мінуси Митного союзу — річ більш гіпотетична, насамперед через гіпотетичність досягнень цього об'єднання. Вони всі — у майбутньому, в планах і бажаннях його творців. Вибір між ЄС та МС — це вибір між очевидним і гіпотетичним, перевіреним і ризикованим.
Нам пропонують забути про цивілізаційний вибір, про політичну риторику двох десятиріч української незалежності, про зусилля, докладені на європейському напрямі — й зробити розворот на 180 градусів на користь порівняно нового регіонального проекту, до якого безліч питань. Не треба бути великим політиком, щоб зрозуміти ризикованість таких маневрів. Очевидно, що Україні необхідно шукати компроміс між європейським та російським напрямом зовнішньої політики. Але так само очевидно, що цей компроміс не повинен бути ціною відмови від європейського вибору. Асоціація з ЄС повинна бути. Так само як і європейська інтеграція України.
Якщо Росія як лідер Митного союзу керується інтересами не лише своїми, але й своїх партнерів, то вона дасть Україні можливість поєднати євроінтеграцію з одного боку та партнерство з Митним союзом з іншого. Якщо ж жоден компроміс не є можливим, то виникає питання, чи є цей союз дійсно альянсом рівноправних партнерів.
5 
35413
Коментарі
2