— Підготовка й проведення чемпіонату Європи з футболу — це своєрідна репетиція вступу України до Євросоюзу, — заявив нещодавно директор Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський. — Готуючись до нього, ми досягли нових стандартів не лише в інфраструктурі, сучасних стадіонах, аеропортах, готелях, а й у житті звичайних людей.
Дуже смішно. Хоча п'ять років тому організація Україною Євро-2012 справді видавалася великим святом. В уяві багато кого поставала модернізована держава: до неї їдуть сотні тисяч уболівальників, насолоджуються її новизною та українською гостинністю. Єврочемпіонат був для України унікальним шансом покращити себе та свій міжнародний імідж.
Сьогодні зрозуміло — цей шанс змарнували. Ще до початку змагань Україна випромінює потужні, воістину чорнобильські дози негативу. І нейтралізувати їх навряд чи можливо.
Неприховане розкрадання під час підготовки до Євро-2012 бюджетних коштів, брак готелів та захмарні ціни на них, хабарництво й тяганина на кордоні, варварське знищення бродячих собак — про це говорять і пишуть у Європі напередодні чемпіонату. Вершиною негативу стала відмова деяких європейських урядів від приїзду на матчі української частини Євро-2012 через проблеми з демократією в Україні.
Футбол тепер — більше, ніж просто спорт чи бізнес. Відвідання політиками та державними діячами поєдинків національних збірних давно стало певним виявом патріотизму. Має бути вагома, зрозуміла суспільству причина, аби цей обов'язок не виконати. Такою для європейців є ув'язнення лідерів опозиції та порушення прав людини в Україні загалом. Для Європи футбольний чемпіонат іще до його початку став зайвим приводом згадати про скочування нашої держави до авторитаризму. Євро-2012 чітко асоціюють зі справою Тимошенко.
Зрозуміло, що бойкот європейськими політиками української частини Євро-2012 не визволить із в'язниці Юлію Володимирівну чи Юрія Луценка. Не зробить цивілізованішим українське судочинство і не змінить Януковича. Але демонстративне небажання бути поруч із авторитарним президентом та представниками його влади має велику політичну вагу і резонанс. Це означає, що Янукович просунувся ще далі у напрямку жорсткої міжнародної ізоляції. Йому прямим текстом кажуть: подальший діалог стає остаточно беззмістовним через відсутність результатів.
2 
1
Коментарі
3