Голова Комітету у міжнародних справах Державної Думи Російської Федерації Костянтин Косачев, 44 роки, каже, що Україна ініціює погіршення відносин з Росією, а та більше такого не терпітиме.
Чому у відносинах України й Росії — криза за кризою?
— В Україні доволі довго не проводили серйозного аналізу всього комплексу російсько-українських відносин. Була ілюзія, що Україна може реалізовувати свої власні національні інтереси без урахування їх характеру і стану.
То без цього реалізовувати свої інтереси Україні не можна?
— Все можна. Але зрозуміло, що в цьому разі російсько-українські відносини регресуватимуть. Оскільки і в Росії є свої інтереси.
Водночас я вважаю, що відносини з Україною є для нас більш пріоритетними, ніж із віддаленішою Європою. Тому ми були б раді певним імпульсам з українського боку. Але їх чомусь тривалий час не надходило.
А що надходило?
— Ми не раз чули, що Україна ніби готова підтримувати й розвивати з Росією відносини в усіх сферах. Але ж ми бачимо, що стратегічно Київ повертається обличчям до Європи. Йдеться про ЄС, про НАТО. Водночас не говориться вичерпно і ясно про перспективи Єдиного економічного простору, про реалізацію інших російсько-українських домовленостей.
Упродовж 15 років ми субсидували українську економіку
Це — вибір України. Але за політичним вибором настають якісь цілком прагматичні наслідки. Будь-яка країна враховує характер відносин, коли вирішує: закривати очі на певні шерехатості чи навпаки — акцентувати на них.
Росія вочевидь очі на "певні шерехатості" не закриває?
— Якщо ви маєте на увазі ситуацію з ціною на газ, то початкові пропозиції Україні були дуже ліберальними. 160 доларів за тисячу кубів — це доволі непогана ціна. Але пропозицію відкинули. Хоча запропонована "Газпромом" остаточна формула цілком відповідає формулі розрахунку ціни на газ для наших європейських партнерів.
Впродовж останніх 15 років ми практично субсидували українську економіку. При тому, що Україна відмовлялася це визнавати. Вона звикла до низьких цін на нафту. По суті, захворіла на "голландську недугу". Це коли надлишок природних ресурсів не стимулює економічних реформ.
А Росія на таку недугу не страждає?
— Для Росії існує потенційна небезпека цієї недуги, бо в нас багаті надра. А для України вона існує тому, що під боком — багата Росія. Яка начебто завжди готова ці ресурси постачати.
На вашу думку, Україна приречена отак дружити з Росією?
— Ми не хочемо вас до цієї дружби силувати. Але якщо ви зробили вибір, то вже будьте послідовними до кінця.
Ви не можете налагодити контроль за якістю м"яса
Скажімо, ви не можете налагодити в себе контроль за якістю м"яса чи молочних продуктів. Відомі випадки, коли індійська буйволятина видавалася вами за телятину і таке інше. Ми могли б на це заплющувати очі. Навіть на збиток певним власним інтересам. Тому що ми — друзі. Але коли нам щоразу кажуть, що ми — друзі, а цього не відчувається, то ось такий і результат.
Ще раз наголошу: не йдеться про те, щоб силувати Україну до дружби з Росією через подібні економічні важелі. В жодному разі. Якщо Україна каже, що вона є абсолютно суверенною, що вона держава з ринковою економікою, що вона самодостатня і визначатиме свою геостратегічну політику виходячи лише з власних національних інтересів — ми це так і розуміємо.
Це видається вам дивним для незалежної держави?
— Слід розуміти, що така позиція підкріплена економічними можливостями самої України. А якщо цих можливостей немає, то це нагадує поведінку якогось підлітка. Він не може уявити, щоб ним командували його батьки. Але ж при цьому в його кишені поки що порожньо! І він щодня приходить до батьків і бере в них гроші на шкільний сніданок чи морозиво.
Я жодним чином не хочу когось образити. Але це стан української економіки, її реформ. Чи здатна вона обійтися в сучасному, доволі жорсткому світі, опираючись лише на власні ресурси, чи їй потрібна якась зовнішня підтримка?
Ініціатива на погіршення відносин походить з українського боку
На мій погляд, обходитися самостійно вона поки не здатна. І їй потрібна підтримка ззовні. Я в цьому не бачу нічого поганого. Але коли українські політики намагаються проігнорувати це і заявляють, що вони стоятимуть лише на власних ногах — то будь ласка, на них і спирайтеся. Ось і вся відповідь Росії.
У вас самого є відчуття, що Росія й Україна — друзі?
— На рівні людей це безумовно відчувається. Сподіваюся, що жодні політичні кризи не зіпсують нашої взаємної поваги і симпатії. Ближчого за український народ на пострадянському просторі нам важко і уявити.
Але політики постійно ці відносини псують. Не знімаю провини за це і з російських. Іноді й вони діють незграбно. Однак, на мій погляд, ініціатива на погіршення відносин все ж таки походить з українського боку. Росія терпіла довго. Але вона не може терпіти нескінченно.
2 
1
Коментарі