Відмова Януковича підписати в листопаді 2013 року Угоду про асоціацію з ЄС стала визначальною для лідера донецької зграї. Українці не пробачили йому невиконання того, чого потребували країна й суспільство. Щось подібне може статися знову — на місці Януковича ризикують опинитися Порошенко, Яценюк та союзники.
Вони довго обіцяють докорінні зміни, що вимагав Майдан. Ті ж проєвропейські реформи, яких Україна очікує понад 20 років і зволікати з якими більше не може.
Досі їх не було, бо політики завжди мислили категоріями наступних виборів і боялися непопулярних кроків. Та й якісно нова, реформована країна вкрай невигідна для ментально пострадянських політиків. Адже це руйнує звичне для них мутне середовище, створює інші умови політичного суперництва. А найголовніше — суттєво змінює сенс перебування при владі: в сучасній європейській країні складно й небезпечно красти, більше прозорості й підзвітності.
Саме через це як можуть відкараскуються від реформ і нинішні керманичі. Намагаються щось імітувати, робити якісь напівкроки, пояснювати свою бездіяльність війною на Донбасі. У небажанні змінити країну вони особливо не відрізняються від попередників.
Однак нинішня ситуація нетрадиційна. Суспільство вимагає оновлення країни й готове терпіти, а можновладцям дуже небезпечно уникати радикальних змін. Якщо влада не почне діяти, то випише собі квиток в один кінець. Прагнення людей до змін може спричинити новий Майдан.
Порошенко і Яценюк мають розуміти, що йдуть нині дуже вузькою доріжкою. Єдиний шанс пройти цей небезпечний відтинок — виконати те, для чого їх обрали.
Суспільство має тиснути на них. При цьому важливо, щоб люди вирізняли звичну для політиків брехню і усвідомлювали реальний стан справ.
Зокрема розуміли, що запровадження нових податків і різке зменшення бюджетних витрат — це поки що не реформи. Режим економії потрібен, аби зробити державну машину ефективнішою й податливою до змін.
Сенс реформ полягає у створенні умов для економічного зростання і розвитку країни. Без цього "затягування пасків" буде даремним. Економія веде до зменшення купівельної спроможності людей і економічного спаду — отож, мають бути паралельні кроки зі стимулювання економічної активності, створення нових робочих місць. Поки що якогось системного підходу в цьому влада Порошенка-Яценюка не демонструє.
Не є реформами й саме лише ухвалення нібито прогресивного законодавства. Наприклад, холостим пострілом є закони про очищення судів або про люстрацію. Те ж може статися з Антикорупційним бюро. Реальні зміни розпочинаються після ефективного запровадження нових реформістських правил.
Неодмінною ознакою реформ є чесність влади перед суспільством, детальне пояснення своїх дій. Поки що бачимо лише бажання навішати нам на вуха локшину, шахрайство й лицемірство.
Зрештою, люди мають розуміти: нереформована Україна є надзвичайно зручним суперником для Кремля. Тому ті, хто опирається докорінним змінам або саботує їх, є добрими союзниками Путіна. Такими, як були Янукович із компанією.
1 
1
Коментарі