Урядовці лякають негативними для економіки наслідками. Зокрема, неодноразово говорив про небезпеку перетікання політичної кризи в економічну перший віце-прем"єр Микола Азаров. Наприклад, ще 11 квітня він зазначив: кризу треба врегулювати впродовж тижня, інакше ситуація може невиправно погіршитися. Однак колапсу не сталося.

Натомість на початку травня з"явилася перша статистика щодо ситуації в економіці у квітні. Вона свідчить, що інфляція в цьому місяці щодо березня становила 0%, тобто загальний рівень цін не змінився. Це не означає, що ціни на окремі товари не зростали, — приміром, на 4,1% подорожчали овочі. Проте водночас інші ціни падали. Так, молоко в середньому по Україні знизилося в ціні на 1,6%. Факт каже сам за себе — один із найважливіших для пересічних громадян показників лишився незмінним.

Фактичні грошові надходження становили 106 відсотків від плану

Друга важлива річ, на яку звертають увагу багато українців, — курс гривні щодо іноземних валют, передусім долара та євро. Справді, відразу після оголошення указу президента про розпуск Верховної Ради долар подорожчав в обмінниках на 1–2 коп. Проте вже за тиждень, у середині квітня, повернувся на старі позиції. Більше того — на початку травня банки вже продавали його на копійку дешевше, аніж на початку квітня. Набрало дещо в ціні євро. Однак це наслідок не ситуації в Україні, а понад 2-відсоткового подорожчання євро до долара на світових ринках.

Урядовці лякають можливим недовиконанням бюджету. Той-таки Микола Азаров заявляв, що підприємці можуть спробувати не сплачувати податків під час кризи, сподіваючись на те, що це лишиться непоміченим. Але ж насправді, згідно з інформацією Держказначейства, доходну частину бюджету перевиконано. У квітні фактичні грошові надходження становили 106% від плану, тоді як у лютому–березні перевиконання плану було лише на 4%. Тобто насправді ситуація покращилася. Не видно погіршення й у реальному секторі. Так, у січні–квітні промисловість продовжувала зростати так само швидко, як і в І кварталі — на 12,5%.

Отже, наявна статистика поки що песимістичних заяв опонентів президентського указу не підтверджує. Водночас самі такі заяви не є цілком безпечними. Наприклад, іноземні інвестори, які менше дивляться на "внутрішню кухню" української політики й реагують на конкретні заяви політиків, у квітні зменшили обсяг облігацій внутрішньої державної позики у своїх інвестиційних портфелях майже на півмільярда гривень. Добре, що борг в України невеликий і це не призвело до суттєвих змін. Однак навряд чи варто так поводитися  державним діячам.

Тим паче, маємо вже сумний досвід. Наприкінці 2004 року тодішній президент Кучма заявив, що політична криза штовхає економіку країни у прірву, тривожні сигнали надходять від банківської системи. Почалася паніка. За кілька днів після цієї заяви НБУ мусив  запровадити місячний мораторій на дострокове зняття коштів із депозитних рахунків, а також ліміти на зняття коштів із поточних рахунків. Тоді все обійшлося. Але, схоже, це нічого політиків не навчило.

×