Про проблеми правової системи та шляхи її реформування розповідає голова громадської організації "Українське юридичне товариство" Олег Березюк, 45 років:
— При проведенні попереднього дізнання міліція часто застосовує силу. Людей б'ють, до затриманих не допускають адвокатів. Ми зараз працюємо з людиною, яка сидить шість років, а слідство досі триває — немає доказів. Людину треба випускати, та як покарати того, хто її посадив? Таких справ дуже багато. Тепер суди виносять менше виправдувальних вироків, ніж 1937-го за Сталіна. Надзвичайно високий відсоток засуджених за злочини, яких вони не скоювали.
Суди лише формально незалежні. Насправді вони залежать від Вищої ради юстиції, президента, парламенту. Незалежні лише від народу, який є джерелом влади. Парламент затверджує суддів на посадах безстроково і дає згоду на притягнення їх до відповідальності. Президент призначає і звільняє суддів. Отже, судді тотально залежать і від президента, і парламенту. Народ їх контролювати не може, тому судді бояться приймати рішення, які не узгоджуються з політикою інших гілок влади.
Іще одна причина тривалої судової тяганини — неоднакове застосування законів. Суди вищих інстанцій завалені скаргами на несправедливі рішення судів першої інстанції.
Україні конче необхідна судова реформа. Судова система має бути проста і зрозуміла.
Найвища ланка — Верховний суд. Він має узагальнювати судову практику і забезпечувати однакове застосування законів. Постанови пленумів Верховного суду мусять бути обов'язковими для виконання судів нижчих інстанцій. Зараз такий механізм відсутній.
Верховний суд повинен мати право скасовувати рішення президента і Верховної Ради, якщо вважає їх неконституційними. Він же має виконувати функції Конституційного суду і давати офіційне тлумачення юридичних норм. Суддів Верховного суду мають призначати довічно.
Другою ланкою судової влади має бути Апеляційний суд, який переглядатиме рішення судів першої інстанції. Тут мають працювати судді із досвідом роботи не менше п'яти років у першій ланці.
Третя ланка, найголовніша, — суди першої інстанції. Бо якщо вони прийматимуть справедливі рішення, простіше буде працювати й Апеляційному, і Верховному судам. Судові округи слід скасувати. Суди мають утворюватись і діяти відповідно до адміністративно-територіального устрою України, тоді кожному громадянину буде зрозуміло, куди саме звертатися з позовом.
Суддю районного суду повинні призначати на рік-два. За цей час люди зрозуміють, чи брав він хабарі, чи виносив несправедливі вироки. Довіру до судді треба визначати на місцевому референдумі. Якщо суддю не підтримали, він має йти з посади. Схожа система працює у багатьох штатах США і є надійнішою, ніж обрання судді на місцевих виборах, після яких досить часто на посади суддів потрапляють звичайні демагоги.
Коментарі