В Україні активно формуються земельні господарства з десятками тисяч орних угідь. Про вади монополізації ринку землі розповідає фермер із Кам'янки на Черкащині 72-річний Микола Дорофеєв:
— Монополії в будь-якій галузі шкодять здоровій конкуренції. Крупному виробнику легше пролобіювати свої інтереси. Не влада впливає на нього, регулюючи ринок сільгоспкультур, а він — на владу. Вибиває дотації на високорентабельні ріпак, кукурудзу, соняшник, експортує їх, бо має квоти. Натомість бракує гречки, проса, гороху.
Звідки такий дефіцит?
— Держава кинула на поталу дрібного виробника. Хоч 70 процентів овочів і 60 процентів молока та м'яса дають селяни з власних господарств, а живуть у злиднях. У Польщі господар вирощує капусту й знає, куди здасть урожай. У нас же людина змушена кравчучкою везти товар на базар, де з неї три шкури здеруть різні інспектори.
Як фермер ви відчуваєте тиск із боку великих господарств?
— Дрібний сільгосптоваровиробник зараз у нерівних умовах. Фермер не в змозі отримати дотації від держави. Усе загрібають земельні монстри. Я не можу оббивати місяцями пороги чиновницьких кабінетів, збираючи купи паперів на дешевше пальне. До того ж у мене немає бензовоза, щоб їхати за тридев'ять земель по солярку. А в латифундиста все це є, працюють штатні юристи.
Як допомогти дрібному селянинові?
— Міністерство агропромислового комплексу мало б визначати, скільки чого сіяти. Щоб не було таких авралів, як із гречкою чи пшеницею на хліб. Під заплановані площі на пільгових умовах продають фермерам добрива, насіннєвий матеріал. Спеціалісти сільгоспуправлінь допомагають оформити всі папери. Я передзвонив, приїхав, отримав усе. А восени відзвітував, здав по обумовленій і взаємовигідній ціні продукцію в держрезерв чи овочесховище.
У Голландії середній розмір господарств до 10 гектарів. У садівництві, овочівництві, квітникарстві більше й не треба. І чиновники самі клопочуться з паперами, бо ці господарства й дають роботу десяткам тисяч людей. Це ж вирішує проблему безробіття. А в нас — приїхали в село 10 комбайнів, змолотили й поїхали. У селі безробіття поголовне, на клуб ніхто й копійки не дасть.
Коментарі