9 січня всі члени синоду Константинопольського патріархату підписали томос про автокефалію Православної церкви України. Цим завершили його оформлення. 6 січня під час літургії у храмі Святого Георгія в турецькому Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій зачитав документ і передав митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. Документ підписав напередодні. Зберігатиметься у Софії Київській.
Українська стала 15-ю самостійною церквою у православ'ї. Її статут оснований на положеннях томосу. Копію документа предстоятель Епіфаній направить у листах іншим главам помісних церков із пропозицією налагодити церковне спілкування.
— Маємо оптимальні умови, щоб отримати швидке визнання Православної церкви України. Із 14 автокефальних церков світу 10 визнають нас за рік-два. Ще з чотирма налагоджувати контакт будемо довше. Це Російська й ті, що перебувають під її впливом — Сербська, Болгарська, Антиохійська, — каже релігієзнавець Олександр Саган, 42 роки.
Чи наш томос чимось унікальний?
— Не має принципових особливостей. Але є нюанси. Наприклад, предстоятеля обиратиме Помісний собор Православної церкви України. У деяких церквах це робить Архієрейський (перший — зібрання єпископів, кліриків і мирян. Другий — орган вищої церковної влади. — ГПУ).
У документі чітко окреслені межі нової церкви. За кордоном України заборонено мати свої громади.
— Інші церкви теж дотримуються цього правила. Це базові позиції Константинополя: уся діаспора підпорядковується йому.
Під владу Вселенського патріархату перейдуть 14 громад за кордоном. Усі інші діаспорні українські церкви й до отримання томосу перебували в його юрисдикції — як доволі масштабні у США та Канаді.
Поміняти статус церкви, титул її керівника або статут можна лише за погодженням із Вселенським патріархатом. Інші церкви незалежніші?
– Цей момент у кожній прописаний по-різному. У нас поки що немає церковної єдності. Тому Константинополь на деякий час вирішив зберегти кураторство над Українською церквою, щоб зміни не мали шляху назад.
Можливість відкотитися під російський вплив – реальна. Це може статися, якщо група людей із синоду ПЦУ узурпують владу і знищать демократичні засади церкви. Аби цього не сталося, Вселенський патріарх залишив запобіжник. Зміни у статут можна внести тільки за погодження спільної комісії представників Константинополя та Української церкви. Це можна зробити, коли в Українській церкві остаточно утвердяться демократичні принципи. Вони були основою її розвитку до приєднання Москвою.
Українська церква є митрополією. Чому не патріархат?
– Практично всі нові церкви отримували томос зі статусом митрополії (томосів не мають давні православні церкви. Їх дали досі вісім – тим, що стали незалежними пізніше. – ГПУ). Деякі з них із часом змінили його на патріархії. Наприклад, Болгарська й Румунська. На практиці митрополит і патріарх – рівноправні. Мають однаково вагомі голоси на церковній міжнародній арені. Але патріархія – це аспект престижу. Коли Українська церква зміцніє, ми можемо його отримати. Якби більшість із Московського патріархату одразу перейшла до Помісної церкви, питання про патріархат можна було б ставити негайно.
Важливим є визнання ПЦУ іншими церквами світу. У диптиху – списку автокефалій – церкви розміщені за двома принципами: за датою отримання томосу та за статусом. Якби Українська церква одразу отримала патріархат, ми посунули би в цьому списку шість церков. Це могло б ускладнити наше визнання з їхнього боку – через образи.
Що варто поміняти в статуті з часом?
– Це – визначальний і формуючий документ, як Конституція. Навряд його треба буде принципово міняти. Його не виписують детально, окреслює загальні принципи розвитку церкви. Усі інші організаційні моменти утверджують за допомогою "підзаконних актів" – постанов архієрейських та помісних соборів. Наприклад, про уклад життя парафій.
У томосі згадали митрополита Епіфанія і президента Петра Порошенка. Чому?
– Відзначати представників влади, які ініціювали надання автокефалії, – давня практика. Вона нехарактерна для пізніших томосів, які вручали у ХХ столітті. Можна вважати це поверненням до традицій.
Православна церква України буде отримувати миро з Константинополя. Що це означає?
– Це символ єдності між церквами. Підтвердження того, що всі церкви визнають Константинополь своєрідним третейським суддею (той, хто неупереджено вирішує суперечки. – ГПУ.)
Деякі автокефалії після набуття статусу патріархії отримували і право самостійно варити миро.
Які томос дає можливості Українській церкві?
– Входимо у закритий клуб помісних церков. До визнання Вселенським патріархом інші з пересторогою ставилися до контактів із Київським патріархатом чи Автокефальною церквою. Відтепер голос України буде почутий на всехристиянській арені. Очікуємо, що до ПЦУ перейдуть щонайменше дві третини парафій Московського патріархату в Україні. Коли це станеться, перетворимося на одну з найбільших у Європі православних церков. Зможемо заявляти про статус лідера.
5 
1
Коментарі