Керівник Головного управління соціально-економічного розвитку Секретаріату президента Роман Жуковський, 30 років, вважає, що чинники кризи — це бюджет, який треба негайно переглядати, нова ціна газу і ситуація на валютному ринку.

Наскільки реальний державний бюджет на 2009 рік, і як його виконано у січні?

— Ухвалений парламентом бюджет ніколи не буде виконано, бо в нього закладено нереальні базові показники: 0,4 відсотка зростання внутрішнього валового продукту і 9,5 відсотка річної інфляції. Міжнародний валютний фонд прогнозує 8 відсотків падіння ВВП. До того ж разом із бюджетом подавалася ціла купа законопроектів, які мали зменшити видатки й збільшити доходи. Їх не прийнято. Відтак дефіцит Пенсійного фонду на 5 мільярдів більший, ніж прогнозувалося.

Держкомстат періодично уточнює показники. Нещодавно виявилося, що за три квартали 2008 року ВВП на 17 мільярдів гривень менший, ніж за попередніми оцінками. Гадаю, за підсумками минулого року ВВП становитиме 935 мільярдів — на 30 менше від очікуваного. Що ж до нинішнього року, то міністр фінансів Віктор Пинзеник у своїй "таємній" доповідній записці прем"єру прогнозує дефіцит бюджету 80 мільярдів гривень.

За даними Держказначейства, на 26 січня виконання місячного плану бюджету становило 50 відсотків. Торік за такий самий період було 78 відсотків.

До чого може призвести невиконання бюджету?

— Найголовніший ризик — брак коштів на фінансування соціально захищених статей і виплату пенсій. Уряд планував залучити 6 мільярдів гривень на внутрішньому ринку запозичень. Отримав за січень лише 150 мільйонів. Пенсійному фонду довелося давати позику, і завдяки цьому виплата пенсій іде нормально. Але що буде далі? Потрібно негайно переглядати бюджет, на чому наполягає президент.

Далі — підписали з Росією контракт на постачання газу за ціною 360 доларів у першому кварталі, але змін до бюджету не внесли. А той, що є, не вирішує проблеми "Нафтогазу": останній має протягом 2009 року заплатити 30 мільярдів гривень, із яких 12 — борги іноземним банкам.

Курс долара практично стабілізувався

Невиконання бюджету потенційно загрожує банкрутством й інших великих українських компаній, таких як "Укравтодор" чи "Південмаш". Вони повинні гасити зовнішні запозичення, водночас мають за ними державні гарантії. Отож, якщо не зможуть розрахуватися самотужки, за них мусить платити Кабмін.

Якщо ж уряд хоч раз заплатить за державними гарантіями, то до нього відразу звернуться всі іноземці, які позичали нашим компаніям гроші на таких умовах. А це пряма дорога до дефолту. На 1 грудня 2008 року обсяг державних гарантій становив 7,6 мільярда доларів.

Як вплине на роботу промисловості нова ціна російського газу?

— Це залежатиме від того, в кого яка частка газу в собівартості продукції. Найважче буде металургам і хімікам. Для них ціна навіть із пільгами зросла на 40 відсотків. А вона становить левову частку собівартості.

Водночас це найбільші експортні галузі економіки, від яких значною мірою залежить поповнення бюджету. Металургія вже почала потроху підніматися, а хімічна промисловість поки що лежить.

Коли настане пік кризи в Україні, і коли вона закінчиться?

— Важко сказати. Бо, приміром, обмінний курс долара вже давно не є  економічною категорією, а став політичною. Так, згортається зовнішня торгівля. Але експорт падає значно менше, ніж імпорт. Тож усе одно маємо позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу. До того ж наші банки і підприємства домовляються з іноземними позичальниками, які налаштовані конструктивно і готові пролонгувати або відстрочити погашення боргів, увести сюди додаткові кошти. Тобто відтік капіталів буде меншим, ніж прогнозувалося. Відтак економічних чинників для такої девальвації гривні немає. Нині НБУ не тільки продає, а й купує валюту. Курс долара практично стабілізувався. Гадаю, він може ще знизитися, якщо не буде якихось гучних політичних заяв.

У нас криза починалася з банківської системи, металургії та будівництва. У банківській системі до квітня можна досягти стабілізації і зупинити відтік депозитів. У будівництві справи гірші. Президент схвалив схему добудови житла, спорудженого на 75 відсотків. Щоб зайняти людей, поздавати об"єкти і зменшити соціальну напруженість. Це один із прикладів того, як можна підтримати будівельну галузь.

На металургію ж високий курс долара вплинув позитивно. Вже маємо  невелике зростання виробництва. Коли були високі ціни на метал, усі хотіли на цьому нажитися, тож піднімали вартість руди, коксу, вантажних перевезень. А коли метал подешевшав, то й ціни на металобрухт, вугілля, тарифи на залізниці знизилися. І нині наша металопродукція стає конкурентною на світових ринках.

У нас є три чинники кризи — бюджет, який треба негайно переглядати, нова ціна газу і ситуація на валютному ринку. Остання має найменший вплив, бо визначається рештою двома. Але криза не триватиме десятиріччя. Певна стабілізація настане до кінця року. Якщо не втрутиться політичний чинник — вибори президента.

На цей рік прогнозують три–п"ять мільйонів безробітних. Чим це загрожує?

— Скороченням споживчого попиту і внутрішнього валового продукту. Зменшуватимуться доходи бюджету і ростимуть видатки — на допомогу тим, хто втратить роботу.

Кількість претендентів на одну вакансію у нас зросла за останні три місяці з трьох осіб до дев"яти. Проблему треба вирішувати пожвавленням будівництва, збільшенням внутрішнього попиту на продукцію металургії, залученням безробітних до громадських робіт. Тобто у будь-який спосіб зайняти людей і підтримати споживчий попит. Бо безробіття — це головний ворог для нього.

Іноземні фахівці прогнозують в Україні дефолт. Чи існує такий ризик?

— Україні як державі банкрутство не загрожує. У 2009 році необхідно обслугувати 2 мільярди доларів іноземних запозичень. Для держави це невеликі гроші, їх передбачено у бюджеті. Нині, на відміну від 1998 року, золотовалютні резерви становлять 29 мільярдів доларів. Тож можемо ще 10 років обслуговувати зовнішні борги.

Небезпека криється у корпоративних запозиченнях. Є ризик банкрутства окремих підприємств. А це негативний сигнал для інвесторів, зростання безробіття й скорочення внутрішнього продукту.

Наскільки небезпечним для банківської системи є масове неповернення кредитів і зменшення депозитів?

— Наприкінці минулого року ми виходили на нульове сальдо за депозитами. Тобто люди забирали кошти, але банки вмовляли перевкладати вклади. Тоді курс долара був 7,40. Таке тривало тижнів зо два. Можна було говорити про певну стабілізацію. Але потім знову пішов відтік депозитів. Нині їх із банків забирають 70 відсотків. Це небезпечно, бо в українській банківській системі депозитів терміном понад рік практично немає. А оскільки останні три місяці гроші до банків майже не клали, то за 9 місяців депозитний портфель стане порожнім. А він лише за фізичними особами становить 260 мільярдів гривень. Ті гроші вийдуть із банківського обігу і будуть на руках, що може спровокувати інфляцію.

×