Один із авторів Комплексної державної програми енергозбереження, 62-річний президент Української нафтогазової академії Михайло Ковалко говорить про нашу енергетичну неефективність, підраховує, скільки енергії ми могли б економити і скільки це нам би коштувало.
Наскільки енерговитратна наша економіка?
— Ми витрачаємо 0,89 кілограма умовного палива на 1 долар ВВП. У Росії з її безмежними енергоресурсами цей показник становить 0,8 кілограма. А в розвинених країнах — 0,2–0,4. Отже, наша енергетична неефективність є очевидною.
Газова війна з Росією справді підштовхне Україну до запровадження енергозберігаючих технологій?
— Власне, потреба в цьому була завжди. І для колишнього Радянського Союзу, і для України. Особливо у 1995–1996 роках: тоді перед нами вперше постала загроза підняття цін на енергоносії.
Ми витрачаємо 0,89 кілограма умовного палива на 1 долар ВВП
Зрозуміло, сьогодні ця проблема особливо гостра. Світова ціна за барель нафти сягнула 60 доларів. Відповідно, зросла ціна й на природний газ.
Кажуть, що встановлення урядом максимальної ціни на газ для українських підприємств не спонукатиме їх запроваджувати енергозберігаючі технології...
— Якщо взяти ціну 95 доларів чи ту ж граничну ціну 110 — це все одно значно нижче від світових. Тому зрозуміло, що ці ціни не остаточні. Але й вони спонукають запроваджувати енергозберігаючі технології. Хоча й не настільки, щоб усі відразу за це взялися.
Нинішні ціни дозволять нам упродовж якогось часу підтримувати роботу металургійного і хімічного комплексів. Але якщо їхні підприємства не здійснять модернізацію свого господарства, то дуже швидко опиняться в складній ситуації.
Чи ефективні ті проекти з енергозбереження, які сьогодні пропонуються?
— У 90-х роках Україна витрачала 300 мільйонів тонн умовного палива (т.у.п.). Наш потенціал енергозбереження, згідно з Комплексною державною програмою енергозбереження, становить 42–48 відсотків від рівня енергоспоживання 1990 року і сягає 145–170 мільйонів тонн.
За рахунок короткострокових маловитратних заходів навіть у кризових умовах можна заощадити біля 35 мільйонів т.у.п. А до 2010 року — 108,8 мільйонів — за умови, що рівень інвестицій становитиме до 30 мільярдів грн.
Альтернативні чи так звані "відновлювальні" види палива у загальному енергетичному балансі України складають десь близько 2,5 відсотка. Тоді як у світі їх частка — 7–12 відсотків. Отже, ми й тут відстаємо. Технічно досяжний потенціал України в альтернативній енергетиці — 73 мільйони т.у.п.
Як практично ми можемо економити енергію?
— Ми порахували, що з усього обсягу енергоспоживання — 300 мільйонів тонн умовного палива — можемо економити 108 мільйонів. Робити це можна двома шляхами.
Перший — організаційний або структурний напрям. Це означає: заклеїти вікна, закрити двері, навести лад у під"їздах, не відкривати балкони і таке інше. Завдяки цьому можна зекономити 35–38 мільйонів тонн умовного палива. Усе це залежить від пересічних людей, від елементарного порядку.
Потенціал енергозбереження становить 42–48 відсотків
Другий напрям — технологічний. Він потребує чималих коштів. Приміром, треба поставити котел із вищим коефіцієнтом корисної дії чи ефективніший газокомпресор або змінити електромережі, це значно зменшило б електровитрати. Це все дасть можливість зекономити приблизно 70 мільйонів тонн умовного палива.
Скільки б коштувало державі запровадження енергозберігаючих технологій?
— За грубими підрахунками, треба вкласти від 25 до 30 мільярдів гривень.
Як скоро і скільки енергії ми могли б заощаджувати?
— Гадаю, прогнозовані владою 10 відсотків за рік — це можливо. Але треба напружитися й до всього мати розум і волю. Як на мене, у нас вистачає і першого, і другого.
Владні мужі справді багато говорять про енергозбереження. Це щире розуміння проблеми?
— Як на мене, проблему усвідомлюють не лише енергетики чи в сфері нафтогазового комплексу. А й у політичних колах, на державному рівні.
Не сумніваюся в тому, що це робитиметься. Ми вже потрапили в так зване "світове енергетичне коло", ратифікували Енергетичну хартію й маємо певні обов"язки перед європейською та світовою спільнотою. Тому ніхто не потерпить, якщо в країні, яка міститься в центральній частині Європи, будуть така велика енерговитратність і така низька енергоефективність.
Серйозно до цієї проблеми підійшов український президент. Він приділяє їй багато часу. Питання енергозбереження ставиться майже на кожному засіданні Кабміну. Націлений на це й парламент. Усі розуміють: не розв"язавши проблему енергозбереження, ми ніколи не будемо багатими. Є ж таке прислів"я: "Багатіють не великими доходами, а малими видатками".
Одного кіловата досить для виробництва 5 кілограмів олії
Близько 30 відсотків спожитої в Україні електроенергії витрачається на побутові потреби. Ми використовуємо майже 400 побутових приладів. І досить часто вони працюють без потреби.
Наприклад, в Україні 20 млн телевізорів, які працюють три-чотири години на добу. Скоротивши час роботи телеприймача на вісім хвилин на добу, ми зекономимо близько 200 млн кіловат-годин електроенергії. А одного заощадженого кіловата вистачає для виробництва 5 кг олії, 14 кг борошна, 30 кг хлібобулочних виробів.
Багато електроенергії йде на освітлення приміщень. Аби зменшити її споживання, слід застосовувати економічніші люмінесцентні лампи замість ламп розжарювання. Або ж енергозберігаючі лампи невеликої потужності. Слід також мати на увазі, що забруднення ламп і плафонів погіршує освітленість на 15–20 відсотків, а немиті вікна — на 30 відсотків.
Багато електроенергії "з"їдають" електроплити. Тому рекомендується готувати їжу у чавунному або сталевому штампованому емальованому посуді. Це зменшує споживання електроенергії майже на 20 відсотків. Плиту слід вмикати до того, як ставити на неї посуд. А вимикати до закінчення приготування їжі.
Для зменшення витрат енергії на роботу холодильника потрібно своєчасно його розморожувати. А також стежити за станом ущільнювача дверей, не тримати їх довго відчиненими. Відкривши холодильник і роздумуючи, що там собі взяти, ви часто витрачаєте зіставні з вартістю того продукту гроші.
1 
1
Коментарі