Малозрозумілі самим політикам, їхні ігри довели ситуацію до певного цивілізаційного ступеня. Ідеться про те, що в розвинених країнах політикою цікавляться від сили три відсотки населення. У нас — разів у десять більше.
Так-от: політичні ігрища сьогодні не розчаровують людей. Але змушують їх переключатися з великої політики на маленьку — політику власного середовища. І тому зараз, коли, з точки зору столичної, електоральний пиріг уже розподілений і лишилося тільки розіграти фарс із виборчою кампанією, для областей саме починається політичний жнивень. Забуті й нелобійовані, вони як ніхто збираються перепотрошити плани столичних високолобиків.
Бо основна електоральна січа відбуватиметься не стільки за вже розподілені симпатії, скільки за більш як 30% тих, хто ще не визначився. І що менш зрозумілим буде сам політичний процес, то швидше цей відсоток ростиме. Чим частіше політики лепечуть про народ, тим упертіше він займається самопорятунком чи самообороною. І на цьому шляху породить справжніх народних лідерів — вирощених не в комуністичних пробірках чи кучмівських академіях.
Виграє той, хто максимально рекрутує місцевих героїв
До речі, зараз дивно звучить сполучення "народний депутат". За умови пропорційних виборів це — партійні депутати. Тому час подумати про більш точне означення парламентарія. Іноді в пресі помилково кажуть "народний депутат Верховної Ради України". То може, так і писати — тільки без "народний". Бо якби ж то "народний" законодавчо був забезпечений, чи хоча б у Конституції було прописано прямий транзит з народу в парламентарії...
Поки що в парламентський рай не потрапиш, не пройшовши партійного чистилища. А основна проблема партій — це кадри. І скільки би партфункціонери не прописували партійну цифір, якість кадрів не зміниться. Із сірими партійними мишами можна формувати порядок денний на будні. На свято — тобто на вибори — потрібні зовсім інші обличчя.
І не обов"язково столичні. Нинішню кампанію виграє той, хто максимально рекрутує місцевих героїв. Чи це будуть шахтарі, чи військові, чи закрійники з модельєрами — вирішувати партіям. Але на сьогодні пристойна лава запасних хіба що в "Нашої України". Минула емоційна кампанія була своєрідним крижаним душем для "НУ". І там, здається, це добре розуміють. Наступного душу не буде — буде снігова лавина, яка все змете на своєму політичному шляху. А час на те, щоб освіжити й оживити партійні обличчя, згорає невблаганно.
3 
1
Коментарі