Державна лотерея — це монополія, необхідна для вирішення соціальних проблем. Як соціально відповідальний бізнес вона дозволяє мобілізувати тимчасові кошти населення на розвиток спорту чи допомогу інвалідам. Тому в Україні слід відокремити державні лотереї від грального бізнесу. Так уважає голова парламентського підкомітету з питань державного внутрішнього і зовнішнього боргу й законодавчого забезпечення регулювання державних лотерей Юрій Полунєєв, 54 роки:
— Суспільство побудоване так, що людський азарт неможливо заборонити, — каже він. — Але його можна поставити у певні рамки, які не зашкодять людям, а навпаки — сприятимуть розвитку соціальної сфери. Для класичної моделі лотерейного ринку важливі не так права компанії, що укладає угоду з державою на проведення лотереї, як механізми контролю та нагляду за її діяльністю. Потрібне також дотримання принципу жорсткої монополії на ринку, щоб ніхто, крім оператора лотерей, не проводив масових платних ігор. Такий бізнес не може бути дрібним, повинен мати технологічну інфраструктуру і досвідчений персонал — без судимостей чи навіть підозр у шахрайстві. Це основні вимоги до оператора лотерей.
Кандидат юридичних наук Данило Гетьманець визнає, що комплексного закону, який регулював би азартні ігри і лотереї в Україні, немає. Тому радить переймати досвід європейців, у яких цей вид бізнесу функціонує десятиліттями.
— Держава захищає громадян від агресивних видів грального бізнесу й отримує максимальну суспільну користь від лотерейної сфери, — розповідає Філіп Влаємінськ, юридичний радник Асоціації європейських лотерей. Вона об'єднує операторів 40 країн континенту:
— Для сучасного грального бізнесу дуже важливі соціальна спрямованість і принципи його організації. Перша дозволяє гармонізувати відносини між бізнесом, державою і суспільством. У країнах Євросоюзу дотримуються чотирьох принципів: солідарність, звітність, інтегрованість і субсидіарність. Остання означає, що держава контролює лише ті сфери грального бізнесу, де це необхідно. В інших випадках контрольні функції мають місцеві органи влади. За солідарним принципом, допомогу отримують лише ті, хто її потребує. Відрахування від операторів асоціації йдуть на фінансування спортивних, культурних, туристичних, освітніх, мистецьких, наукових, медичних, соціальних та екологічних програм. А прозорі та єдині правила гри і захист від криміналізації забезпечують принципи звітності та інтегрованості.
Коментарі