— Суть децентралізації в тому, щоб передати на місцеві рівні гроші, — каже економіст 53-річний Борис КУШНІРУК. — Об'єднані територіальні громади повинні мати фінансову самодостатність і бути зручні. Завеликі — некомфортні і не відрізняються від району. У таких усі адміністративні послуги зосереджені в центрі.
— Наступний крок після створення ОТГ — укрупнення районів і передача їхніх повноважень місцевому самоврядуванню, — продовжує Кушнірук. — Для цього потрібна конституційна реформа. Замість районів створять округи. Так повинні виникнути нові міста-центри тяжіння.
Райони зазвичай не мають свого населеного пункту, який був би серцем життя на цій території. Вони перебувають під впливом обласного центру. Усе, що віддалене від нього, вимирає. Потрібно забезпечити щогодинне транспортне сполучення між територією округу й новим центром. Якщо це буде збитково для перевізника, держава повинна виділяти субсидії. Треба дати містам можливості бути привабливими для бізнесу. Варто формувати податкову систему, що стимулювала б розвиток певних міст у межах ОТГ. Навколо них має відбуватися об'єднання.
13 грудня Володимир Зеленський вніс у парламент законопроект змін до Конституції щодо децентралізації. Як його оцінюєте? Пропонує ліквідувати райони, утворити округи та посаду префекта.
— Повноваження префектів і місцевого самоврядування не виписані чітко і можуть перетинатися. Перші не повинні об'єднувати контрольну й виконавчу функції. Як вертикаль президента префекти можуть слідкувати за законністю на місцях. Саме тому їх має призначати глава держави без Кабміну. Те, що пропонують зараз, породжує протиріччя між президентом і урядом. Коли вони належать до різних політсил, можуть просто не домовитися стосовно кандидатури.
Префект може зупинити діяльність чи рішення місцевих та обласних рад. Виглядає так, наче він має право одноосібно оцінювати їх. Але законність рішення має визначати суд за поданням префекта. Якщо він вирішує, що місцева чи обласна рада порушила закон, повинен дати сім днів для скасування. Якщо протягом цього часу депутати не зберуться і не проголосують за це, їх можна розпустити. Це треба внести до законопроекту.
Має бути запобіжник від зловживань префекта. Мовляв, якщо двічі його подання суд визнав необґрунтованим, втрачає посаду. Адже він такими діями саботує і паралізує роботу місцевих та обласних рад.
За президентським законопроектом, особливий статус регіонів Верховна Рада може утверджувати простою більшістю голосів. Це — небезпечно. Особливо щодо Донбасу. Питання про статус регіонів треба визначати тільки конституційною більшістю. Інакше ставимо під сумнів, що Україна — унітарна держава.
Створили близько тисячі об'єднаних територіальних громад, до яких належать 11 мільйонів людей. Чому не всі вирішили об'єднатись?
— Часом населені пункти об'єднуються з менш розвиненими і вимушені їх витягувати на собі. Проте в якийсь момент держава повинна піти на примусове загальне об'єднання. Не можна жити з двома паралельними устроями. Є пряник — податкові пільги та преференції для тих, хто добровільно об'єднався вчасно. Але є й батіг — примусове створення ОТГ без заохочень.
Які економічні виклики чекають на нашу державу найближчим часом?
— Віджила своє пенсійна система. Солідарна модель вмирає і з кожним роком поглиблює діру в бюджеті. Населення старішає, народжуваність низька. Все менше працездатних на одного пенсіонера.
Переходити одразу на накопичувальну систему не варто. Можна зробити її змішаною та добровільною. Держава буде збирати мінімальний відсоток пенсійних внесків і гарантувати невелику суму пенсій за солідарною системою. Якщо ж люди хочуть отримувати більше, будуть відраховувати якийсь відсоток у приватні чи державні фонди.
Які реформи варто провести насамперед?
— У світі триває економічна боротьба. Конкурують за інвестиції. Чи цікава певна територія, щоб там жити і створювати бізнес? Ми досі слаборозвинена країна. Не можемо запропонувати надійну правову систему. Судочинство — відображення суспільства. Запит на справедливість формує середній клас, який майже відсутній в Україні. Для формування цього прошарку треба максимально зменшити податковий тиск на бізнес.
Верховна Рада проголосувала в першому читанні за скасування заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення. Яка модель ринку землі оптимальна?
— Мораторій порушує конституційні права українців. Тому реформа дуже потрібна.
Нідерланди за площею не набагато більші за Київську область. Експортують аграрної продукції на понад 85 мільярдів євро за рік. Україна ж торік продала на 19 мільярдів доларів. Нідерланди виробляють нішеву продукцію (олію, яйця, м'ясні, овочеві і фруктові консерви, шоколад та пиво. Країна посідає перше місце у світі за експортом молочних продуктів. — ГПУ) та переробляють її. Це збільшує додану вартість.
Щоб наш великий і середній агробізнес були успішні, держава повинна забезпечити хорошу логістику — дороги, залізничні сполучення, сховища. Але має сформувати і потужний прошарок фермерів. Вони не конкуруватимуть з агрохолдингами у рослинній продукції — для цього потрібні дуже великі площі. На маленьких ділянках займатимуться нішевим виробництвом. Їм теж буде потрібна допомога держави. Вона повинна допомагати в будівництві сховищ. У нас ніде зберігати врожай, він часто псується. Фермер не може побудувати сховище власними силами. Тому влада повинна стимулювати їх об'єднуватися в кооперації. Вони мають отримувати 30 відсотків дотації з бюджету, 15 процентів платять самі, інше — довгостроковий дешевий кредит. Також держава має допомагати з крапельним зрошуванням, щоб урожай був стабільний.
Треба забезпечити можливості переробки. Маємо експортувати не тільки сировину. Це дасть великий приріст доданої вартості.
Міжнародний валютний фонд попередньо погодив нову програму співпраці на 5,5 мільярда доларів. Про що це свідчить?
— Це позитивний сигнал. Але треба дочекатися остаточного рішення. Його має ухвалити рада директорів Фонду. Камінь спотикання — у конфлікті з олігархом Ігорем Коломойським. Українські суди переносять свої слухання, ніяк не можуть остаточно винести рішення про законність націоналізації Приватбанку. Наче чекають, щоб МВФ підтвердив надання Україні грошей. Потім можуть вчинити якесь неподобство. Фонд не хоче погоджувати транш без кінцевого рішення з Приватбанком. Міжнародні партнери чудово розуміють, які підкилимні ігри може вести українська влада.
Зеленський піде на відкритий конфлікт із Коломойським?
— Ігор Валерійович зацікавлений, щоб Україна не працювала з МВФ. Для нього сильний, незалежний Зеленський — небезпечний. Олігарх хоче, щоб націоналізацію Привату визнали незаконною. Тоді зможе відкликати всі позови, що подав банк проти нього та його партнера Геннадія Боголюбова (до націоналізації шахрайство в банку призвело до збитків на $5,5 млрд, підтвердила міжнародна детективна агенція "Кролл". У грудні 2017 року вже державний Приватбанк подав позов до Високого суду Лондона. Британці арештували активи Коломойського й Боголюбова по всьому світу на $2,5 млрд. — ГПУ). Суди не можуть розглядати справу, коли немає позову і претензії відкликані.
Чому падає долар?
— Через високі відсоткові ставки стало вигідно інвестувати в облігації державної позики. Торік у них вклали близько 100 мільярдів гривень. Це спричинило додаткове надходження валюти на внутрішній ринок. Але таке зміцнення гривні не є позитивним для економіки. Погіршилась діяльність експортних підприємств. У національній валюті у них упала виручка. Доходи в бюджет зав'язані на податках із цих підприємств. Вони теж упали.
Раніше весни ситуація з курсом долара не зміниться. Але потім він неминуче почне рости.
"Шахи допомагають прораховувати на кілька кроків вперед"
Борис Кушнірук народився в Києві. Жив із матір'ю, яка працювала водієм, і старшим братом. У технічному училищі здобув фах токаря. Трудився на заводі "Буревісник". Закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства. У 25 років очолив відділ страхування депозитів Нацбанку. За рік став головою правління банку "Юнекс". Керував групою радників президента Асоціації українських банків, був консультантом уряду з розвитку фінансового сектора. Займається аналітикою та консультуванням з економіки й політики. 2012-го балотувався в народні депутати в окрузі №154 на Рівненщині. Кандидат у майстри спорту з шахів.
— Шахи допомагають прораховувати на кілька кроків вперед, — каже.
Любить кататися на водних лижах. Неодружений, дітей не має.
3 
1
Коментарі