Держава не зробила висновків з січневої газової кризи

Україна приєдналася до Програми розумної енергетичної Європи, підписавши Договір енергетичної співдружності.

— Держава бере на себе зобов"язання виконувати основні європейські директиви, що регулюють функціонування енергетичного сектора, — каже керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар, 46 років. — Насамперед потрібно буде адаптувати нашу законодавчу і нормативно-правову базу під європейські стандарти, щоб інтегруватися в цей енергетичний простір. Балканські країни, приміром, витратили на це від трьох до десяти років.

Чи стане договір механізмом попередження газових криз?

— Стовідсоткових механізмів реанування на газові кризи в Євросоюзі нема. Бо вони пов"язані не з функціонуванням енергоринку ЄС, а з дією зовнішніх факторів — експортера Росії і транзитера України. Тому це транснаціональне питання може бути вирішено лише у тристоронньому форматі.

Які висновки зробили Україна і Європа з січневої газової кризи?

— Україна — жодних. В Євросоюзі зрозуміли, що криза сталася не через нестачу газу, а через неможливість його доставки в ті місця, де він у дефіциті. Тому із середини 2010-го у країнах ЄС спорудять невеликі за потужністю і довжиною газогони, які додатково поєднають газотранспортні системи, розширять мережі газосховищ. По-друге, відпрацьовано режими роботи газотранспортних систем країн Центральної Європи, Німеччини й Австрії, які задіють упродовж кількох годин у випадку перебоїв постачання газу. Скажімо, до Словаччини газ піде реверсом із Німеччини через Чехію.

А якщо Росія виявиться неспроможною забезпечувати газом Європу? Що робити нам?

— Нам насамперед треба розвивати видобуток енергоносіїв. За європейськими мірками, у нас достатньо покладів нафти і газу. Але впродовж останніх 20 років мало розвивали геологічну розвідку. Практично тримаємося на рівні 1990-х: видобуваємо 4 мільйони тонн нафти і 21 — газу. По-друге, слід узятися за енергозаощадження. Польща має вдвічі більший внутрішній валовий продукт, а споживає газу втричі менше за Україну. Із Нового року вартість російського газу буде 310 доларів для "Нафтогазу", а для підприємств сягне 350 і вище. В Європі це посильна ціна для виробництва, навіть для хіміків. Але вітчизняні власники хімпрому не поспішають зменшувати енергозатрати. За багато років вони звикли забирати прибутки, а збитки перекладати на державу.

×