Верховна Рада ухвалила бюджет 2013 року. На утримання Адміністрації президента передбачено 302 млн грн, Верховної Ради — 876 млн, Кабміну — 274 млн. Цього року на фінансування органів влади витратили приблизно стільки ж.
— Насправді на президента цього року витратили більше, ніж прописано в бюджеті. За нашими розрахунками, лише на закупівлі для глави держави офіційно пішло близько 600 мільйонів бюджетних гривень, — пояснює 44-річний Олексій Шалайський, редактор сайту "Наші гроші", що відстежує бюджетні витрати. — Тобто в підсумку президент отримує з народної казни близько 2 мільйонів гривень на день. Коли спілкуєшся з людьми, які ці гроші витрачають, вони переконані, що все роблять правильно. Ось, мовляв, покриття для даху — воно ж потрібне? Потрібне. Дорога, щоб Янукович по-людськи доїхав на полювання? Потрібна. Але на тлі зубожіння країни це шокує. Вони навіть не розуміють, чому люди обурюються.
Головна проблема розподілу коштів для влади — товари та послуги закуповують дорожче, ніж це насправді коштує, — продовжує експерт. — Це стимулює корупцію на всіх щаблях влади, які торкаються цих грошей. Але нам кажуть: "Ну, вкрали вони. Але ж дорога є, будинок є, альтанка є. Людям, які розподіляють ці кошти, треба ж на щось жити".
Реальні кошти на своє утримання влада ховає в різних бюджетних рядках і статтях, пояснює Шалайський. Тобто остаточні суми в рази більші, ніж заявлені у статтях бюджету. Наприклад, окремим питанням у бюджеті 2012 року стояла елітна лікарня "Феофанія". Вона обслуговує всі органи влади, але проходить за статтею "Охорона здоров'я". На цю лікарню пішло 200 млн грн. А будівництво альтанки в карпатській резиденції президента проходило за наказом міністра житлово-комунального господарства.
— Отже, через розпорошеність фінансування органів влади по всьому бюджету, підрахувати реальні суми витрат на владу досить складно, — говорить Олексій Шалайський. — Воно спеціально так робиться. Щоб пересічна людина не могла ткнути владу носом у текст бюджету.
Скоротити бюджет можна й потрібно, адже український президент має шість-сім заміських резиденцій, вважає Шалайський. Інші глави держав обходяться однією-двома.
— Головне, щоб бюджет інакше будувався, — каже. — Люди мають сісти і сказати: ми маємо, приміром, 100 мільйонів. Порадьмося, що можемо на них зробити, щоб було дешево і якісно. І тоді вони і будівельників дешевших знайдуть, і зроблять відкриті тендери. Решту можна витратити на створення нових підприємств, щоб запрацювала економіка. А в нас людина каже — хочу вертоліт. Хто має? Друг наш має. Купимо. Так 95 відсотків тендерів виграють близькі до влади бізнесмени. Вони отримують гроші, наймають треті фірми, які все роблять, а різницю забирають собі. Так на ремонтах та будівництві доріг у кишенях осідає десь половина грошей. В інших сферах — близько 30 процентів. Зараз узагалі ухвалили закон, за яким тендери для держпідприємств не потрібні. Можуть собі призначати такі суми, які самі хочуть.
— Бюджет у нас жорсткий, — каже заступник голови бюджетного комітету нардеп-"нунсівець" Павло Жебрівський, 50 років. — Але жорсткий він для громадян, а не для влади, що, наприклад, продовжує вливати кошти в своїх любимчиків — силові структури.
Утримання органів влади можна було б скоротити на 20%, вважає Жебрівський.
— Влада має починати економити із себе, — каже. — Тоді й суспільство сприйняло б політику затягування поясів. А вивільнені кошти спрямувати на пріоритети, що змінять структуру економіки — наукомістке виробництво, енергоощадні технології, реформу комунального господарства. Це дасть поштовх економіці. Інакше, ми не виліземо з постійної кризи.
2 
1
Коментарі
34