Алчевські діти радіють. Поїздка до "Артеку" звалилася на них не менш несподівано, ніж нечуваний холод у позбавлених тепла оселях. Парадоксально, але за те й інше вони мають дякувати одним і тим самим людям.
Алчевськ на Луганщині не став жертвою стихії. Це місто — не американський Нью-Орлеан, на який обрушилося нерукотворне лихо. Алчевську трубу могло прорвати і влітку. Аварія сталася через стан комунального господарства, помноженого на безвідповідальність місцевих чиновників.
І те, й інше — типові українські хвороби. Чітких та ефективних методів їх лікування поки що немає. І коли вони з"являться — невідомо.
Хто мав би сам подати у відставку — не подав
— Не хочу аналізувати дії влади, але, на мою думку, ці люди не достойні поваги, і місцева влада достойна відставки, — заявив у Алчевську президент Віктор Ющенко.
Хто мав би сам подати у відставку — не подав. Хоча в кожній цивілізованій країні місцеві керівники зробили б це миттєво. Бо звільнити мера ніхто не може — його ж обирали. Зараз багато говорять про потребу збільшення ролі місцевого самоврядування. Але ж очевидно: для того, щоб злити з труб воду, спеціальні повноваження не потрібні.
Прем"єр Юрій Єхануров пожартував: треба створити для мерів школу. Вчити їх, як діяти в екстремальних ситуаціях. Зробити це, мабуть, справді потрібно. Але вже після виборів. А зараз треба навчати виборців, щоб краще бачили, кому віддають свій голос.
Отже, дожилися до того, що водогоном провінційного міста змушені займатися уряд і президент. Але турбує не лише це.
Не було збору пожертв або найнеобхідніших речей
Подібні до алчевської ситуації є показником єдності суспільства, його здатності до взаємодопомоги. Така біда мала б згуртувати людей, викликати співчуття й бажання розділити тягар. Та ми не побачили, щоб уся українська нація прагнула допомогти 120 тисячам співвітчизників, які опинилися в холодній безвиході.
Не було організовано масового збору пожертв або найнеобхідніших речей. Поодинокі випадки доброчинності лише підкреслюють загальну байдужість суспільства. Часто бідкаються, що в нас іще не сформована політична нація. Але очевидно, що є проблеми і просто з елементарною національною солідарністю.
Добре в цій історії хіба що одне: діти з холодного Алчевська відвідають відносно теплий зараз Крим. Але на щасливий кінець це не тягне. Виглядає швидше як компенсація за заподіяну моральну шкоду.
Коментарі