Україна може виграти від зростання цін на харчі, вважає 48-річний Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "САSE Україна".
— За півроку нової влади економіка країни поступово відновлюється після фінансової кризи 2008-го. Але повільно, бо українці використали свої заощадження і попит на внутрішньому ринку впав. Тепер багато залежатиме від країн-споживачів нашої продукції. У світі можлива нова хвиля кризи. Якщо держави, які довго споживали більше, ніж заробляли, не вирішать проблеми боргів, їм доведеться скорочувати видатки. Тож упаде попит на наші товари, і це потягне гривню донизу.
Валюту можуть обвалити й політичні проблеми. Теперішня стабільність не побудована на справжній підтримці населення чи на чіткій програмі. Скоріше це казочка, яку влада розповідає сама собі й людям, бо більше нічого сказати. Якщо будуть такі ж незграбні дії, як із Податковим кодексом, із комунальними тарифами, із вилученням квартир у боржників банків, то це зруйнує негласний "пакт про ненапад". Країні потрібен новий пакт: "Ми не крадемо самі й не даємо красти вам". Тобто можновладці та великі компанії мають почати із себе.
Але перехід від одного пакту до іншого буде нелегким і болісним. Треба, щоб визріло більше громадянських структур, з"явилося усвідомлення спроможності суспільства і влади облаштувати життя по-новому.
Є ще ризики, пов"язані з місцевими виборами і справою "РосУкрЕнерго", через яку Україні доведеться віддати величезний обсяг газу. Вони можуть збурити суспільство, спричинити розкол усередині партії влади.
Чому так різко зросли ціни на харчі?
— Це загальносвітова тенденція. Вартість продуктів збільшується із 2007-го, головно через Китай та Індію. Ці країни швидко розвиваються, люди там багатшають, хочуть краще харчуватися, і додаткові доходи витрачають на продукти. У довгостроковій перспективі це дає Україні гарні шанси, бо ми можемо годувати інших. Уже успішно експортуємо зерно, олію. Могли б і більше, якби мали реформоване сільське господарство.
Підвищення попиту на продукти цього року пов"язане ще й із поганими погодними умовами. У Росії це взагалі спричинило паніку. Схожі настрої перекинулися на Україну.
Але чому дорожчання відбувається стрибкоподібно?
— Оце якраз і є ознака паніки. Якщо, наприклад, масло мало об"єктивно дорожчати на 10 відсотків, а підскочило в ціні на 20, то люди відразу реагують: "А що ж буде далі?" І починають скуповувати товар. А продавці ще більше накручують ціну.
За паніки планка завжди піднімається вище, ніж мала би бути. Як-от із доларом торік: купували по 10 гривень, а потім він стабілізувався на рівні 8.
Зараз маємо здебільшого спекулятивний чинник. На певні товари ціни повернуться до попереднього рівня. Подібні ситуації були в попередні роки із цукром та олією.
Це подорожчання покращить становище сільгоспвиробників?
— Усе залежатиме від політики уряду. Якщо формуватиметься вільний ринок і виробники зможуть продавати продукцію кому захочуть, то покращить.
Уряд має розвивати конкуренцію, а не провадити політику підтримки монополістів. Скажімо, організовувати ярмарки, де аграрії можуть продавати свій товар без посередників. Добре було б, якби працювала аграрна біржа.
Чи можна утримати ціни в адміністративний спосіб?
— Державні інспектори мають стежити за цінами на продукцію державних підприємств. А контроль за монополіями повинен здійснювати Антимонопольний комітет. Решта виробників і продавців за ринкової економіки мають право встановлювати свої ціни. Інша річ, що це дає підстави для змов. На жаль, це в нас є.
Чому весь час виникають розмови про дефіцит продуктів?
— Українці дуже чутливі до цього, бо пам"ятають дефіцит часів СРСР і гіперінфляцію 1990-х. Очікують, що держава їх урятує. Але вона того не робить. І люди прагнуть рятуватися самотужки — скуповуванням товарів.
Коли можна очікувати збільшення зарплат і пенсій?
— Сподіватися на швидке підвищення не варто. Невелике зростання економіки "з"їдають" збільшення цін і комунальних тарифів. Мінімальна пенсія має бути такою, щоб держава могла її забезпечити. Якщо ж її необґрунтовано підвищити, а потім не виплатити, то буде ще гірше.
Яких економічних і соціальних обіцянок може дотриматись Янукович?
— Президентські вибори були змаганням популістів. Більшість виборців хочуть чути обіцянки, чекають нового перерозподілу, а не нових можливостей. Це змагання з популізму Янукович розпочав іще до помаранчевої революції, коли як прем"єр безпідставно підвищив пенсії.
Він може дотриматися тільки деяких обіцянок. Наприклад, покращити умови ведення бізнесу. Але поки що підприємці бачать погіршення і мають погані передчуття.
Коментарі