Завершується навчальний рік. Хтось закінчив школу і готується до вступних іспитів у вузи, хтось — до чергової екзаменаційної сесії. А хтось лише піде до школи, і його багаж знань обмежується здобутими в дитячому садку. Чи задоволені ви якістю освіти у дошкільних закладах, школах, вузах?
Павло Мовчан, 67 років,
голова "Просвіти":
— Про яку якість освіти можна говорити, якщо її фінансування не відповідає сучасним вимогам? Комп"ютеризація шкіл, за винятком великих міст, практично відсутня. Дуже мало керівників вузів, які гроші від контрактників вкладають в освітні програми, а не грабують студентів і не віддають частину "вгору". Математичні й інші прикладні школи руйнуються на наших очах. Принципи педагогіки розхитані, учні не мають мотивації до навчання. У села випускники закладів культури й освіти не їдуть. Вони радше підуть на міські ринки, поповнюючи армію шинкарів і здирників, ніж працюватимуть за фахом.
Наталія Кваша, 47 років,
домогосподарка:
— Моя молодша донька Катруся три роки ходила в дитсадок, готувалася до школи. У нашій групі вихователі з дітьми займалися добре. Багато розповідали їм про довкілля, природу, світ. Якось веду Катю додому, а вона в плач: "Раніше краще жили, повітря не було таке брудне". Також вчать дітей набирати номери різних служб — міліції, пожежної охорони, "швидкої". Але ми з чоловіком теж займалися з донькою — навчили її читати, рахувати. Записали в Будинок дітей і юнацтва на танці та малювання. Тепер нас агітують у музичну школу. Тобто зараз у дітей багато можливостей. А якість навчання залежить від конкретного вчителя і вихователя.
Кирило Сушко, 26 років,
працівник податкової служби:
— Я закінчив юрфак торгово-економічного інституту п"ять років тому. Хоч оцінки мав гарні, але якістю освіти не зовсім задоволений. Деякі дисципліни викладалися просто формально. Уже на першій роботі після вузу — юристом у службі зайнятості — відчув брак знань, довелося доучуватися на практиці. Гадаю, нашій вищій освіті не вистачає нових підходів до вивчення предметів, іншої системи оцінювання знань, уваги до самостійної підготовки студентів. Поки що в ній переважає радянська педагогіка і методологія.
Олена Іщенко, 21 рік,
студентка-заочниця університету:
— Можливо, на стаціонарах рівень викладання вищий, але заочна освіта — це таке болото. Тут про якість навчання взагалі говорити нічого. Лекції "проганяють" — і здавай, як хочеш. Тому й розквітло хабарництво. На мою думку, заважкі програми, їх треба спростити. Деякі викладачі трактують твори літератури так само, як і тридцять років тому, коли на цьому ж філфаку вчилася моя мама. У них і досі в голові "Ленін, партія, комсомол". Потрібно більше молодих викладачів із сучасним мисленням, нові освітні технології і взагалі новий погляд на світ.
Євген Сверстюк, 78 років,
літературознавець:
— Освіта у нас дуже неоднакова. Є чудові ліцеї, а є занедбані школи. Взагалі, над удосконаленням гуманітарної освіти думають мало. Нові підручники — це перероблені радянські. Я цікавився питанням запровадження уроків християнської етики — поки що атеїстична рутина в школі існує. Наприклад у викладанні біологічних наук. Діти позбавлені тих елементарних знань, які потрібні кожній людині.
3 
1
Коментарі