Ексклюзиви
Неділя, 12 серпня 2007 16:26

Чи стане "їжа Франкенштейна" помітнішою?

В Україні запроваджується обов"язкове маркування харчових продуктів, що містять генетично-модифіковані організми. Відповідну постанову, яка набирає чинності з 1 листопада нинішнього року, ухвалив Кабмін. Маркуватимуть продукцію, в складі якої понад 0,9% ГМ-компонентів. Окрім того, уряд заборонив увозити, виробляти та продавати продукти дитячого харчування із вмістом генетично-модифікованих організмів.

Ставлення до таких харчів у світі навіть серед науковців неоднозначне. Одні вважають, що за ними майбутнє. Адже використання генної інженерії в сільському господарстві дає можливість створити, приміром, помідори, які краще пристосовані до холоду та зберігаються в погребі до весни, як яблука. Або стійку до шкідників і вірусів кукурудзу чи картоплю, що її не їдять колорадські жуки. Відтак — із більшою врожайністю. Це реальний спосіб нагодувати населення Землі.

Противники ГМ-компонентів наголошують, що вони недостатньо досліджені й наслідки масового вживання їх передбачити неможливо. Західна преса вже давно охрестила їх "їжею Франкенштейна". А в січні 2005 року 28 країн Європи підписали "Берлінський маніфест" про вільні від ГМО регіони. Відтак нині від ГМО вільні частина провінцій Австрії, воєводств Польщі, областей Німеччини, Франції, Італії. Повністю вільні — Греція, Сербія і Чорногорія. Екологічні організації як аргумент наводять результати наукових досліджень: у пацюків, котрі живилися трансгенною картоплею, почав знижуватися імунітет. А після вживання ГМ-помідорів у тварин виявили ушкодження тканин шлунка. Така їжа, не виключено, й у людей спричинятиме порушення обміну речовин, складу крові, алергії, ожиріння та нечутливість до певних медичних препаратів.

У пацюків після трансгенної картоплі знизився імунітет

За словами противників ГМО, здоровий глузд тут часто розбивається об комерційні інтереси. Чи не тому в світі за останні десять років засіяні трансгенами площі збільшилися в 40 разів. А перелік "винайдених" генетично модифікованих культур перевищує сотню. Лише з ГМ-сої у світі виробляють понад 400 найменувань продуктів харчування. Це — варені ковбаси, сири, фарш, соєве м"ясо та молоко, зокрема і для дітей.

На жаль, у нашій державі офіційної статистики щодо того, яка частина продуктів містить ГМ-компоненти, немає. За різними оцінками, принаймні 10% харчів, що продають у магазинах, виготовлені з використанням трасгенної сировини. А найбільше — близько половини — ковбасних виробів. Якщо у країнах об"єднаної Європи покупець завдяки маркуванню може вибирати: купувати сосиски, що містять трансгенну сою, чи віддати перевагу харчам, вільним від ГМО, то українці досі позбавлені такого права.

Та отримаємо ми, споживачі, це право реально чи й надалі купуватимемо кота в мішку — залежить не лише від того, наскільки досконалим буде механізм реалізації вищезгаданої постанови. Хоча важливо й це — чимало прогресивних документів так і залишилися гарними деклараціями через відсутність дієвих схем виконання. Право вибору, передусім, дає рівень достатку. А для більшості наших співгромадян на першому місці стоїть питання: "Скільки та ковбаса коштує?". І вже потім: "З чого її зроблено?".

Зараз ви читаєте новину «Чи стане "їжа Франкенштейна" помітнішою?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода